3. заполните концептуальную таблицу. (работа в парах.) линии сравнения легенда об арионе стихотворение а. пушкина «арион» форма повествования ситуация на судне почему арион оказался в море как рассказано о его
Рассказ А.П.Чехова "О Любви" -это произведение о силе чувств,моральных устоях и нравственности общества.История любви,которая не принесла радости,а скорее разочарование героям,история которая не имела развития и счастливого конца.Произведение неоднозначное,оно заставляет читателя задуматься и дать оценку действиям героям.Автор не показывает своего отношения к происходящему,оставляя события на "суд читателей". Павел Константинович Алехин,главный герой рассказа, благородное существо,не благородный человек,а именно существо.Человек,запечатавший свои чувства в футляр,скрыв правду от окружающих.Для детей и взрослых он был благородным существом,ему радовались,его ждали,он вносил ощущение праздника и уверенного спокойствия окружающим,а сам он чувствовал боль,его сердце разрывалось от любви,а признание разрушило бы счастье семьи и принесло горе мужу,детям и матери Анны Алексеевны. Он не жил,а лишь существовал,боясь открыть свои чувства ,Алехин мучился и страдал. Анна Алексеевна Луганович зачастила в гости к сестре и матери,ей не хотелось видеть мужа с детьми,ощущение испорченной жизни,разочарования и было дурным настроением.Дурное настроение-это раздражение,язвительность,насмешливый тон в отношении Алехина,сознание несчастной жизни,безысходности положения приносят страдания и душевную боль Анне. Понятия о нравственности,моральных законах не дали Анне и Алехину быть вместе,но любовь -это чувство безграничное и не подчиняется людским законам,сносит все преграды на пути,но герои поняли это слишком поздно,их сомнения были напрасны,а признание в любви и осознание ничтожности помех быть вместе делают их последнюю встречу полной новой боли.Алехин остаётся одиноким и безрадостным "благородным существом",а Анна покидает его навсегда ,"в дурном настроении",печальная и несчастная.Жизнь "в футляре" неискренняя,лишена чувств и эмоций,переживаний,но Алёхин сознательно жертвует любовью,в угоду мнению окружающих и репутации.
Роман Д.Свіфта "Мандри Гулівера" це твір-пародія на англійську монархію. Тому він містить у собі різні засоби комічного.
Іронія – це насмішка, яка має зовні благопристойну форму.
Гумор – відображення смішного в доброзичливому, жартівливому тоні.
"...п'ять чи шість кандидатів просять у імператора дозволу розважити його та двір танцями на канаті, і той, хто найвище підстрибне і не впаде, одержує посаду".
"Імператор бере в руки палицю й тримає її горизонтально, а претенденти, ідучи один за одним, то стрибають через неї, то пролазять попід нею, туди й назад, залежно від того, підіймає чи опускає палицю імператор. ... Хто виконує всі ці штуки найдовше і з найбільшою спритністю, той дістає в нагороду синю нитку; другий приз - червона нитка; третій - зелена. їх носять замість пояса, двічі оперезавшись круг стану, і рідко трапляється вельможа, не прикрашений хоча б одним таким поясом".
"імператор ... вигадав собі дуже оригінальну розвагу. Він попросив мене стати ... і якнайширше розставити ноги... Потім він наказав своєму головнокомандувачеві вишикувати військо зімкнутими лавами і провести його церемоніальним маршем піді мною: піхоту по двадцять чотири чоловіки в ряд, а кінноту - по шістнадцять,- виставивши списи, з барабанним боєм і розгорнутими прапорами. В параді взяли участь три тисячі піхотинців та тисяча вершників. Його величність наказав, під страхом смертної кари, щоб кожен солдат під час параду поводився якнайчемніше щодо моєї особи. Це не перешкодило, проте, кільком молодим офіцерам, проходячи піді мною, глянути вгору. І, по правді признаюся, штани мої були тоді в такому жалюгідному стані, що ті офіцери мали підстави досхочу посміятись і подивуватися де з чого".
"... може здатися,... нібито в нас усе гаразд, насправді над нами тяжать два лиха - гострі партійні чвари всередині країни і можливий напад надзвичайно могутнього зовнішнього ворога. ... сімдесят місяців тому в нашій імперії утворилися дві ворожі партії - відомі під назвою Тремексенів і Слемексенів, від високих і низьких підборів на черевиках, чим вони відрізняються одні від одних".
Павел Константинович Алехин,главный герой рассказа, благородное существо,не благородный человек,а именно существо.Человек,запечатавший свои чувства в футляр,скрыв правду от окружающих.Для детей и взрослых он был благородным существом,ему радовались,его ждали,он вносил ощущение праздника и уверенного спокойствия окружающим,а сам он чувствовал боль,его сердце разрывалось от любви,а признание разрушило бы счастье семьи и принесло горе мужу,детям и матери Анны Алексеевны. Он не жил,а лишь существовал,боясь открыть свои чувства ,Алехин мучился и страдал.
Анна Алексеевна Луганович зачастила в гости к сестре и матери,ей не хотелось видеть мужа с детьми,ощущение испорченной жизни,разочарования и было дурным настроением.Дурное настроение-это раздражение,язвительность,насмешливый тон в отношении Алехина,сознание несчастной жизни,безысходности положения приносят страдания и душевную боль Анне.
Понятия о нравственности,моральных законах не дали Анне и Алехину быть вместе,но любовь -это чувство безграничное и не подчиняется людским законам,сносит все преграды на пути,но герои поняли это слишком поздно,их сомнения были напрасны,а признание в любви и осознание ничтожности помех быть вместе делают их последнюю встречу полной новой боли.Алехин остаётся одиноким и безрадостным "благородным существом",а Анна покидает его навсегда ,"в дурном настроении",печальная и несчастная.Жизнь "в футляре" неискренняя,лишена чувств и эмоций,переживаний,но Алёхин сознательно жертвует любовью,в угоду мнению окружающих и репутации.
Роман Д.Свіфта "Мандри Гулівера" це твір-пародія на англійську монархію. Тому він містить у собі різні засоби комічного.
Іронія – це насмішка, яка має зовні благопристойну форму.
Гумор – відображення смішного в доброзичливому, жартівливому тоні.
"...п'ять чи шість кандидатів просять у імператора дозволу розважити його та двір танцями на канаті, і той, хто найвище підстрибне і не впаде, одержує посаду".
"Імператор бере в руки палицю й тримає її горизонтально, а претенденти, ідучи один за одним, то стрибають через неї, то пролазять попід нею, туди й назад, залежно від того, підіймає чи опускає палицю імператор. ... Хто виконує всі ці штуки найдовше і з найбільшою спритністю, той дістає в нагороду синю нитку; другий приз - червона нитка; третій - зелена. їх носять замість пояса, двічі оперезавшись круг стану, і рідко трапляється вельможа, не прикрашений хоча б одним таким поясом".
"імператор ... вигадав собі дуже оригінальну розвагу. Він попросив мене стати ... і якнайширше розставити ноги... Потім він наказав своєму головнокомандувачеві вишикувати військо зімкнутими лавами і провести його церемоніальним маршем піді мною: піхоту по двадцять чотири чоловіки в ряд, а кінноту - по шістнадцять,- виставивши списи, з барабанним боєм і розгорнутими прапорами. В параді взяли участь три тисячі піхотинців та тисяча вершників. Його величність наказав, під страхом смертної кари, щоб кожен солдат під час параду поводився якнайчемніше щодо моєї особи. Це не перешкодило, проте, кільком молодим офіцерам, проходячи піді мною, глянути вгору. І, по правді признаюся, штани мої були тоді в такому жалюгідному стані, що ті офіцери мали підстави досхочу посміятись і подивуватися де з чого".
"... може здатися,... нібито в нас усе гаразд, насправді над нами тяжать два лиха - гострі партійні чвари всередині країни і можливий напад надзвичайно могутнього зовнішнього ворога. ... сімдесят місяців тому в нашій імперії утворилися дві ворожі партії - відомі під назвою Тремексенів і Слемексенів, від високих і низьких підборів на черевиках, чим вони відрізняються одні від одних".
Объяснение: