С Балаклавой тесно связана удивительная, исполненная драматизма судьба талантливого русского писателя Александра Ивановича Куприна (1870 – 1938). Многое в этом городе напоминает о его пребывании. Куприн открыл для себя Балаклаву в сентябре 1904 г., заинтересовавшись городком после рассказов балаклавского грека Г. Денакса, владельца небольшой устричной лавки в городе Петербурге. Вначале он остановился с женой в гостинице «Гранд-отель» (здание, построенное в 1887 г., сохранилось – Набережная Назукина, 3), затем переехал на дачу Ремезова на Третьей улице (сейчас ул. Рубцова, 25). Дом разрушен в годы Великой Отечественной войны, на его фундаменте построено новое здание. Городок покорил писателя: «В Балаклаве конец сентября просто очарователен. Вода в заливе похолодела, дни стоят ясные, тихие, с чудесной свежестью и крепким морским запахом по утрам, с синим безоблачным небом, уходящим бог знает в какую высоту, с золотом и пурпуром на деревьях, с безмолвными черными ночами».
1. мати івана франка, марія кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду кульчицьких, гербу сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. померла, коли іванові було 15 років.
2. коли франкові було 9 років, помер батько. мати вийшла заміж удруге. вітчим, гринь гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.
3. іван якович любив пити медовуху, вино. смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. іван франко понад усе любив збирати гриби. їх варили, смажили, сушили на зиму. донька пише: “присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.
4. навчаючись у дрогобицькій гімназії, франко жив на квартирі в далекої родички кошицької на околиці міста. нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“у столярні”)
5. восени 1875 року франко став студентом філософського факультету львівського університету. спочатку належав до москвофільського товариства. москвофільство було дуже популярне серед галицької інтелігенції в другій половині хіх століття. москвофілом був також один із засновників “руської трійці” яків головацький.
С Балаклавой тесно связана удивительная, исполненная драматизма судьба талантливого русского писателя Александра Ивановича Куприна (1870 – 1938). Многое в этом городе напоминает о его пребывании. Куприн открыл для себя Балаклаву в сентябре 1904 г., заинтересовавшись городком после рассказов балаклавского грека Г. Денакса, владельца небольшой устричной лавки в городе Петербурге. Вначале он остановился с женой в гостинице «Гранд-отель» (здание, построенное в 1887 г., сохранилось – Набережная Назукина, 3), затем переехал на дачу Ремезова на Третьей улице (сейчас ул. Рубцова, 25). Дом разрушен в годы Великой Отечественной войны, на его фундаменте построено новое здание. Городок покорил писателя: «В Балаклаве конец сентября просто очарователен. Вода в заливе похолодела, дни стоят ясные, тихие, с чудесной свежестью и крепким морским запахом по утрам, с синим безоблачным небом, уходящим бог знает в какую высоту, с золотом и пурпуром на деревьях, с безмолвными черными ночами».
Объяснение:
ответ:
1. мати івана франка, марія кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду кульчицьких, гербу сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. померла, коли іванові було 15 років.
2. коли франкові було 9 років, помер батько. мати вийшла заміж удруге. вітчим, гринь гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.
3. іван якович любив пити медовуху, вино. смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. іван франко понад усе любив збирати гриби. їх варили, смажили, сушили на зиму. донька пише: “присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.
4. навчаючись у дрогобицькій гімназії, франко жив на квартирі в далекої родички кошицької на околиці міста. нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“у столярні”)
5. восени 1875 року франко став студентом філософського факультету львівського університету. спочатку належав до москвофільського товариства. москвофільство було дуже популярне серед галицької інтелігенції в другій половині хіх століття. москвофілом був також один із засновників “руської трійці” яків головацький.
объяснение: