4. К рациональным аргументам относятся: … а) ранее доказанные законы науки; б) доводы к чувству собственного достоинства; в) обращения к дружеским чувствам
В этом произведении автор столкнул две силы — народную правду и самодержавное своеволие, «честь и бесчестие» . Народная правда воплотилась в образе простого человека — купца Калашникова. Это русский национальный характер — цельный, героический, это человек правды и чести. Верный муж и добрый отец, охраняющий святость народных обычаев. Стремясь защитить от позора честь своей жены, обращается Степан Парамонович к своим младшим братьям, просит их о Опозорил семью нашу честную Злой опричник царский Кирибеевич; А такой обиды не стерпеть душе Да не вынести сердцу молодецкому. «На Москве-реке при самом царе» собирается он «выйти на опричника» , в кулачном бою «насмерть биться, до последних сил — за святую правду-матушку» .
Кращі риси простих людей не закривали від ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю пореформеної доби.
У 1879 році вийшла з друку повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року.
У творі змальовувався побут селянської сім’ї після скасування кріпацтва.
З комічних сцен життя сім’ї Кайдашів виростає реалістична і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, темного, забитого віками панщини, роз’єднаного новими капіталістичними порядками.
Життєва основа твору
Кращі риси простих людей не закривали від ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю пореформеної доби.
У 1879 році вийшла з друку повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року.
У творі змальовувався побут селянської сім’ї після скасування кріпацтва.
З комічних сцен життя сім’ї Кайдашів виростає реалістична і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, темного, забитого віками панщини, роз’єднаного новими капіталістичними порядками.