4. ответить на вопросы (письменно в тетради) - В чем смысл данных слов?
- Мы будем говорить о смысле жизни, о смерти. На примере рассказа В.В. Набокова «Рождество» должны увидеть, как убитого горем человека поглощают мысли о собственной смерти, но к жизни его возвращает маленькое чудо.
-Что нашел отец в столе сына?
-Что произошло с коконом в комнате?
-Какого вида была бабочка?
- Обратите внимание на фамилию героя, выделите корень и подумайте над лексическим значением. Можно ли уже дать характеристику герою?
- Слепцов забыл про Рождество и просит Ивана не ставить ёлку, почему?
- Слепцов сделал для себя выбор – смерть. Объясните, почему?
- Какое событие происходит в конце рассказа? Что оно символизирует?
- Изменилось ли решение Слепцова?
Слепцов видит красоту зимнего сада, но снег, покой и тишина сопутствует теме смерти. Чудо, произошедшее накануне рождества, а именно созерцание рождающейся бабочки, как бы отвлекает душу, сосредоточенную на смертельной тоске, и дает ей новое рождение.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Объяснение:
Я завжди з великим захопленням читаю детективні твори. Мені дуже цікаво стежити за логікою версій, які вибудовують детективи, майстерно розкриваючи найзаплутаніші таємниці, розслідуючи тяжкі злочини. Одним із моїх улюблених авторів є Конан Дойл.
Великою заслугою письменника, на мій погляд, є те, що він уперше вніс у цей жанр наукову основу — запроваджував елементи тоді ще нової науки — криміналістики.
Але не менш важливим і цікавим є й дедуктивний метод його героя Шерлока Холмса — одного з найбільш популярних персонажів детективного жанру.
Для Шерлока Холмса кожний злочин — це ніби своєрідна математична задача з кількома невідомими — злочинцями. І розв'язати цю задачу для Холмса означає знешкодити їх, для чого він і використовує свій дедуктивний метод. "Елементарно, Ватсон", — ми не раз чуємо це відоме висловлювання Холмса, але за цією елементарністю стоїть глибоке напруження розуму й волі.
"Усе життя — це великий ланцюг причин та наслідків, і природу їх ми можемо пізнати по одному ланцюжку. Перед тим як звернутися до моральних та інтелек-туальних сторін справи, які являють собою найбільші труднощі, хай дослідник почне з рішення більш простих завдань. А все це разом підкаже розумному ігачеві правильні висновки", — зауважує Холмс. У цьому й полягає сутність його методу.
Правильність і змістовність його Шерлок Холмс доводить в одному зі своїх оповідань "Строката стрічка", героїня якого звертається по до до нього, бо їй загрожує смертельна небезпека: за загадкових обставин загинула її сестра Джулія. А зараз загроза нависла й над Хелін Стоунер — так звуть дівчину. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, Холмс приходить на до дівчині, довівши, що сестру її вбив вітчим. Розкрити цей злочин допоміг Холмсу саме його дедуктивний метод. Ретельно вивчивши оточення дівчини, історію життя її та вітчима, його звички й примхи (йому за його проханням привозили з Індії різних тварин), предмети побуту, в якому жили дівчина та її вітчим, розташування меблів, Холмс приходить до єдиного правильного висновку: Джулію — сестру Хелін — убив, випустивши болотяну гадюку, одну з найотруйніших змій, її вітчим. Те саме він намагався зробити з Хелін. Мета цього вбивства — заволодіти грошима своїх названих дочок.
А ось не менш цікавий і заплутаний випадок, зображений в оповіданні "Спілка рудих", де за до дедуктивного методу Холмсові вдалося схопити одного з найнебезпечніших злочинців Джона Клея, який, влаштувавшись на роботу до англійського крамаря, зробив підземний хід до міського банку і намагався викрасти з нього усе наявне там французьке золото. Для цього за до свого помічника він і заснував міфічну "Спілку рудих", аби мати можливість, коли крамаря не буде вдома, викопати підземний хід під банк. Розплутати цей небезпечний злочин Холмсові допоміг знову-таки його дедуктивний метод. Проаналізувавши розповідь свого клієнта, він одразу здогадався, що "Спілка рудих" задля того тільки й була створена, аби кожного дня усунути на кілька годин з дому не надто розумного крамаря. Створити ж цю спілку йому підказав колір волосся крамаря, який спокусився ще й грошима — чотирма фунтами на тиждень.
Оглянувши місце події, побачивши підозрюваного, обстукавши палицею бруківку, Холмс дізнався, у який бік зроблено підкоп. Закриття "Спілки рудих" означало, що підземний хід до банку вже готовий. І його використовувати треба було якомога швидше, поки про нього не дізналися. А те, що пограбування відбудеться саме в суботу, Холмс здогадався по тому, що на втечу злочинцям припадало два дні. У ці дні банк не працює, і крадіжку не одразу виявлять. Так було викрито одного з найнебезпечніших злочинців. А злодіїв (правда, за до поліції) було заарештовано.
Отже, дедуктивний метод Шерлока Холмса завжди перемагає!