Душа українського народу споконвіку переживала надскладні випробовування. ЇЇ розпродавали в рабство, закували в ярмо іноземні загарбники, нищили, катували, намагалися вирвати з тіла кожного українця. Втім, вона була не сама на цьому тернистому шляху. Десятки й сотні мужніх синів та доньок України. Мабуть, найбільш відважним з них був саме Тарас Григорович, який все життя присвятив боротьбі проти гніту. Одним з найкращих проявів цієї відданості стала поема "Кавказ"
Твір розпочинається з, на мою думку, найбільш влучного опису всієї сутності української національної боротьби. Наш народ - це величний титан, якого скували ярмом несправедливості та щодня намагаються стерти зі сторінок історії. Далі розповідь зачіпає найбільш болючі та огидні сторінки історії нації - перебування під гнітом царизму та небажання людей протистояти цьому. Шевченко засуджує бездіяльність, соромить тих, хто забув власне коріння, викриває в роздумах усі звірства російської еліти. Автор глибоко засмучений та розлючений тим, що настільки велична нація стоїть на межі повного знищення й далеко не всі хочуть змінити це. Втім, Шевченко у звичній йому манірі висловлює надію на те, що українська свідомість, зрештою, переможе жагу до статусу та грошей та стане головною рушійною силою, що виведе наш народ з-під російського гніту.
Отже, українські душа та жага до свободи не загинуть ніколи. Втім, це не означає, що можна ними нехтувати. Навпаки, їх потрібно плекати як найбільший скарб, адже, як нам неодноразово доводив Тарас Шевченко, де є свідомість, там буде й воля.
Михаил Михайлович Пришвин в своих произведениях редко изображает человеческие отношения, драматические ситуации, жизненные повороты, условно изображает характеры героев — не это является для него главным. Таланту Пришвина подвластна природа и человек в его взаимоотношениях с ней, а сюжет лучших произведений автора — поведение человека в мире природы. В историю русской литературы Пришвин вошел именно как повествователь и певец радостной жизни природы.
Пришвин любил не абстрактные представления о природе, а ее саму: каждое дерево, каждое животное и каждую птицу — активно и деятельно. Любое произведение природы неповторимо, по словам писателя, как неповторимо великое произведение искусства. Потеря любой, даже маленькой, частички природы невосполнима и горестна. Людей, которые поверхностно любуются природой, писатель называл «дачниками». Красивы, ярки и чудесны описания картин природы в сказке-были М. М. Пришвина «Кладовая солнца», в этих картинах интересна и важна любая деталь. Мы читаем о событиях на Блудовом болоте. Вот мы узнаем, насколько полезна, где растет вкусная ягода клюква и когда ее собирают: «Кислая и очень полезная для здоровья ягода клюква растет в болотах летом, а собирают ее поздней осенью».
Відповідь:
Душа українського народу споконвіку переживала надскладні випробовування. ЇЇ розпродавали в рабство, закували в ярмо іноземні загарбники, нищили, катували, намагалися вирвати з тіла кожного українця. Втім, вона була не сама на цьому тернистому шляху. Десятки й сотні мужніх синів та доньок України. Мабуть, найбільш відважним з них був саме Тарас Григорович, який все життя присвятив боротьбі проти гніту. Одним з найкращих проявів цієї відданості стала поема "Кавказ"
Твір розпочинається з, на мою думку, найбільш влучного опису всієї сутності української національної боротьби. Наш народ - це величний титан, якого скували ярмом несправедливості та щодня намагаються стерти зі сторінок історії. Далі розповідь зачіпає найбільш болючі та огидні сторінки історії нації - перебування під гнітом царизму та небажання людей протистояти цьому. Шевченко засуджує бездіяльність, соромить тих, хто забув власне коріння, викриває в роздумах усі звірства російської еліти. Автор глибоко засмучений та розлючений тим, що настільки велична нація стоїть на межі повного знищення й далеко не всі хочуть змінити це. Втім, Шевченко у звичній йому манірі висловлює надію на те, що українська свідомість, зрештою, переможе жагу до статусу та грошей та стане головною рушійною силою, що виведе наш народ з-під російського гніту.
Отже, українські душа та жага до свободи не загинуть ніколи. Втім, це не означає, що можна ними нехтувати. Навпаки, їх потрібно плекати як найбільший скарб, адже, як нам неодноразово доводив Тарас Шевченко, де є свідомість, там буде й воля.
Відповідь:
Михаил Михайлович Пришвин в своих произведениях редко изображает человеческие отношения, драматические ситуации, жизненные повороты, условно изображает характеры героев — не это является для него главным. Таланту Пришвина подвластна природа и человек в его взаимоотношениях с ней, а сюжет лучших произведений автора — поведение человека в мире природы. В историю русской литературы Пришвин вошел именно как повествователь и певец радостной жизни природы.
Пришвин любил не абстрактные представления о природе, а ее саму: каждое дерево, каждое животное и каждую птицу — активно и деятельно. Любое произведение природы неповторимо, по словам писателя, как неповторимо великое произведение искусства. Потеря любой, даже маленькой, частички природы невосполнима и горестна. Людей, которые поверхностно любуются природой, писатель называл «дачниками». Красивы, ярки и чудесны описания картин природы в сказке-были М. М. Пришвина «Кладовая солнца», в этих картинах интересна и важна любая деталь. Мы читаем о событиях на Блудовом болоте. Вот мы узнаем, насколько полезна, где растет вкусная ягода клюква и когда ее собирают: «Кислая и очень полезная для здоровья ягода клюква растет в болотах летом, а собирают ее поздней осенью».