471 градус по фаренгейду 1) Каков этот странный мир романа? Как изменились люди? 2)Чем занимаются пожарники? В чем необычность их инструкции? 3) Почему книги так опасны стали для общества?
Еще в I и II томах романа Толстой рассказывает о военных кампаниях 1805-1807 годов. Шенграбенское, Аустерлицкое сражения проходят через призму писательских размышлений и выводов. Но в войне 1812 года во главу угла писатель ставит Бородинское сражения. Хотя тут же задает себе и читателям вопрос: «Для чего было дано Бородинское сражение? Ни для французов, ни для русских оно не имело ни малейшего смысла». Но именно Бородинское сражение стало точкой отсчета до победы русской армии. Л.Н.Толстой дает подробное представление о ходе войны в «Войне и мире». Он описывает каждое действие русской армии, физическое и душевное состояние солдат. По собственной оценке писателя ни Наполеон, ни Кутузов, ни тем более Александр I не предполагали такого исхода этой войны. Для всех Бородинское сражение явилось незапланированным и непредвиденным. В чем концепция войны 1812 года, герои романа не понимают, как не понимает и Толстой, как не понимает и читатель.
ответ:Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора.
Еще в I и II томах романа Толстой рассказывает о военных кампаниях 1805-1807 годов. Шенграбенское, Аустерлицкое сражения проходят через призму писательских размышлений и выводов. Но в войне 1812 года во главу угла писатель ставит Бородинское сражения. Хотя тут же задает себе и читателям вопрос: «Для чего было дано Бородинское сражение? Ни для французов, ни для русских оно не имело ни малейшего смысла». Но именно Бородинское сражение стало точкой отсчета до победы русской армии. Л.Н.Толстой дает подробное представление о ходе войны в «Войне и мире». Он описывает каждое действие русской армии, физическое и душевное состояние солдат. По собственной оценке писателя ни Наполеон, ни Кутузов, ни тем более Александр I не предполагали такого исхода этой войны. Для всех Бородинское сражение явилось незапланированным и непредвиденным. В чем концепция войны 1812 года, герои романа не понимают, как не понимает и Толстой, как не понимает и читатель.
ответ:Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора.
Объяснение: