В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
svinka03
svinka03
25.01.2023 18:01 •  Литература

5. Как вы понимаете финал рассказа? (О каком времени думает Борька? Какое время придёт и для него?) рассказ время говорит пора

Показать ответ
Ответ:
cygrobik111
cygrobik111
23.12.2020 23:24

Автор озвучивает позицию людей, которые предпочитают не бороться с проявлениями хамства по отношению к ним самим и другим людям. Многие предпочитают молча проглатывать оскорбления, чтобы не ввязываться в это бесполезное дело. В словах автора сквозит явная ирония. Автор показывает Сашку – маленького человека – чудика, который пытается выяснить причину своего оскорбления, пытается защитить своё достоинство, но «стену» он не может. Автор любит и уважает таких людей, которые еще не поникли морально, которые противостоят людскому хамству и грубости, а не безвольно прячется и глотает обиды.

Через все повествование проходит важная мысль: с обидой, оскорблением не обязательно бороться, можно благоразумно уйти в сторону, не выяснять отношения, не возмущаться, не заводиться. Благоразумие, – иронизирует Шукшин, – вещь не из рыцарского сундука. Автор как будто приглашает читателя к диалогу на житейскую тему (у каждого в жизни был хоть один подобный случай), но в то же время затрагивает вопросы, выходящие за рамки обыденного: о внутренней культуре, совести, порядочности.

В этом рассказе Шукшин ставит героя в ситуацию, из которой почти нет выхода без ущерба для его человеческого достоинства, и не дает никаких рецептов, как следует поступать. Может быть, поэтому до сих пор его рассказы воспринимаются свежо, с интересом, они заставляют примеривать на себя описанные ситуации, взвешивать, сочувствовать, размышлять.

0,0(0 оценок)
Ответ:
elvinaaminova2004
elvinaaminova2004
05.07.2021 01:22

Скільки існує людство, стільки точаться суперечки про духовне та матеріальне в житті людини. На жаль, у наш прагматичний час духовність відходить на дру­гий план, але матеріальне не може витіснити потяг людини до прекрасного, не може вбити справжніх почуттів, бо на сторожі духовності стоїть творчість справ­жніх митців.

Ліна Василівна Костенко усім своїм життям і творчістю доводить, що люди­на мусить мати крила, які піднесуть її над буденністю, дадуть відчуття польоту.

Справжній митець зуміє віднайти поетичні образи в найбуденніших речах. Перебуваючи ранньою весною у Польщі, Ліна Костенко замилувалася могутнім природним явищем: на річці Одрі скресала крига. Здавалося, зима ще не сказала свого останнього слова, «та не встигла огледіться, як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів». Буйно ломилася крига, кришився лід, і ось «на останній крижи­ні самотня чайка пливе». Куди вона розігналася, що буде, як майже прозору кри­жину «розмиє вода весняна», і цей непевний прихисток затріщить, відломиться і піде під воду? Та нащо вільній пташині ґрунт під ногами, якщо вона має широ­кі й сильні крила? Картина могутнього льодоходу й образ безстрашного крилато­го птаха стали основою першого у диптиху вірша Ліни Костенко «Чайка на кри­жині». Другий твір «Крила» став логічним продовженням першого, адже письмен­ниця знову повертається до образу птаха, який житиме в небі, якщо не буде зем­лі; не матиме багатства, «то буде воля», а хмари у високості розвіють відчуття са­мотності. «А як же людина? А що ж людина?» — тривожно звучать риторичні пи­тання. Поетеса знає відповідь. Людина

Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!

Ті крила — це правда, чесність, довір’я, вічне поривання, щирість, щедрість. У когось вони створені з пісні, у когось — з надії чи поезії і мрії, та у будь-якому разі «Людина нібито не літає… А крила має. А крила має!» Останні слова вірша, що звучать рефреном, стверджують позицію поетеси: людина мусить мати крила, щоб піднестися над буденністю, щоб матеріальне не засліпило їй очі, не знищи­ло особистість кожного з нас.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота