5. У драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім» Крогстад вирішив шантажувати Нору тому, що: а) заздрив багатим та успішним; б) прагнув помститися Норі за її неувагу до нього; в) намагався розбагатіти; г) мав утримувати власних дітей.

Слово притча в Євангелії зустрічається у двох видах грецьких слів: «параболі» і «парімії». Парабола зазвичай перекладається як «порівняння», «подоба», і саме це слово зазвичай зустрічається в Євангелії від Іоана. Парабола — це найчастіше розповідь, що має перекривання сенс і виражає вищі духовні істини в образах, взятих з повсякденного побуту. Парімія в дослівному перекладі означає «короткий вислів, що виражає правило життя» (парімії зустрічаються в Притчах Соломона). Практично всі притчі Ісуса Христа — це алегоричне повчання, образи і приклади, запозичені з повсякденного життя і навколишньої природи. Сьогодні ми дізнаємося чого навчають євангельські притчі і чим вони можуть до людям, котрі читають їх.

В своем стихотворении "Еще земли печален вид" Тютчев постарался изобразить картину наступающей весны. Он не описывает каких-то особых примет ранней весны, он просто говорит, что "воздух дышит весной". Поэт указывает, что природа еще спит зимнем сном, стебель в поле еще мертвый, но природа уже предчувствует наступление весны.

И только в последних строках его стихотворения мы встречаем несомненное указание на то, что весна уже действительно идет, что зима отступает и не зря природа начинает просыпаться. Я имею ввиду слова про то, что "глыбы снега тают". Можно сюда отнести и упоминание лазури, чистого и яркого весеннего неба, столь приятного после февральских буранов.