Гоголь був з багатодітної сім’ї – третьою дитиною із дванадцяти (!) дітей: шість хлопчиків і шість дівчаток. Мати Гоголя вважалася першою красунею Полтавщини, була видана заміж у 14 років за батька письменника, вдвічі її старше. Вважається, що саме мати сприяла розвитку у письменника релігійно-містичних почуттів.
Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами
Гоголь не був одружений. Власну сім’ю Гоголь так і не завів, і, взагалі, невідомо, чи були у нього які-небудь зв’язки з жінками. Щоправда, навесні 1850 року Гоголь робив пропозицію (перше і останнє) А. М. Вієльгорській, але отримав відмову.
Коли майбутній великий письменник навчався в школі, його твори були досить посередніми, він був слабкий у мовах, а добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні.
У Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях шарфи, кроїти сестрам сукні, ткати пояса, до літа шити для себе шийні хустки.
Також Микола Васильович любив готувати і часто пригощав друзів галушками та варениками. Ще він варив особливий напій з козячого молока з додаванням рому, який жартома називав «гоголем-моґелем».
В кишенях Гоголь завжди носив солодощі, які постійно жував, бо був “страшеною солодкоїжкою”. Особливо він любив гризти під час роботи або розмови шматочки цукру.
Гоголь соромився свого носа, і, мабуть, навіть художників просив згладжувати на картинах цей недолік зовнішності. Тому на всіх портретах письменника ніс виглядає по-різному. Можливо, одна з петербурзьких повістей Гоголя не випадково названа «Ніс».
Гоголь був дуже сором’язливий: якщо в компанії з’являвся незнайомець письменник зникав з кімнати.
У червні 1836 року Микола Васильович виїхав за кордон, де пробув з перервами близько десяти років. За кордоном він був у Німеччині, Швейцарії, Парижі, Італії, в Єрусалимі.
Гоголь був з багатодітної сім’ї – третьою дитиною із дванадцяти (!) дітей: шість хлопчиків і шість дівчаток. Мати Гоголя вважалася першою красунею Полтавщини, була видана заміж у 14 років за батька письменника, вдвічі її старше. Вважається, що саме мати сприяла розвитку у письменника релігійно-містичних почуттів.
Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами
Гоголь не був одружений. Власну сім’ю Гоголь так і не завів, і, взагалі, невідомо, чи були у нього які-небудь зв’язки з жінками. Щоправда, навесні 1850 року Гоголь робив пропозицію (перше і останнє) А. М. Вієльгорській, але отримав відмову.
Коли майбутній великий письменник навчався в школі, його твори були досить посередніми, він був слабкий у мовах, а добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні.
У Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях шарфи, кроїти сестрам сукні, ткати пояса, до літа шити для себе шийні хустки.
Також Микола Васильович любив готувати і часто пригощав друзів галушками та варениками. Ще він варив особливий напій з козячого молока з додаванням рому, який жартома називав «гоголем-моґелем».
В кишенях Гоголь завжди носив солодощі, які постійно жував, бо був “страшеною солодкоїжкою”. Особливо він любив гризти під час роботи або розмови шматочки цукру.
Гоголь соромився свого носа, і, мабуть, навіть художників просив згладжувати на картинах цей недолік зовнішності. Тому на всіх портретах письменника ніс виглядає по-різному. Можливо, одна з петербурзьких повістей Гоголя не випадково названа «Ніс».
Гоголь був дуже сором’язливий: якщо в компанії з’являвся незнайомець письменник зникав з кімнати.
У червні 1836 року Микола Васильович виїхав за кордон, де пробув з перервами близько десяти років. За кордоном він був у Німеччині, Швейцарії, Парижі, Італії, в Єрусалимі.