1.Рассказ Ивана Бунина "Лапти" вызывает целую вереницу сильных и сложных чувств. Прежде всего, это печаль о судьбе замерзшего Нефёда, сострадание к больному ребенку и его несчастной матери, которая больше всего хочет своему малышу, но ничем не может, и пребывает в отчаянии.
2.Мальчик болел. У него была высокая температура. И из-за этого он БРЕДЕЛ. И он просил красные лапти.
3.Нефед не мог не понимать, что рискует жизнью, отправляясь за фантастическими красными лаптями. Ведь это была настоящая бредовая идея, больной ребенок сам не понимал, что ему нужно. Но Нефед решил, что раз душа просит, надо добывать красные лапти, и даже придумал, как обыкновенные лапти сделать красными. Нефед без лишних слов отправляется в ночь, в пургу, без дороги за шесть верст за лаптями. Он пожертвовал своей жизнью ради чужого ребенка, добыл лапти и фуксин для их покраски, вот только дойти живым не сумел, замерз по дороге. Он погиб, но его такой самоотверженный, но, казалось бы, неразумный поход жизни еще нескольким людям. Заплутавшие в ночи мужики уже отчаялись выбраться из снежного моря, но вдруг наткнулись на мертвого уже Нефеда и поняли, что жилье близко. Готовность к самопожертвованию, решительность, находчивость, сострадание, скромность Нефеда вызывают уважение и восхищение
Олександр Сергійович Пушкін народився 6.06.1799 р. в Москві. З найраннішого дитинства хлопчик був оточений літературою. Його тато мав бібліотеку, твори в якій Олександр дуже любив читати. Цю бібліотеку відвідували багато видатних людей - Жуковський, Карамзін, і Пушкін спілкувався з ними.
з 1811 року він почав навчатися в ліцеї в Царському селі. там він почав писати вірші, в 1814 році опублікував перший з них. В 1817 році вступив у Петербурзі у Колегію. Там він був представником "вищого класу", спілкувався з багатьма заможніми людьми.
Але він не припиняв писати свої волелюбні твори, у яких висловлював незадоволення тогочасним ладом Російської імперії. За це тодішній цар Микола, здається, Перший (не пам'ятаю ім'я правителя) відправив його у, так би мовити, заслання на південь України. Перебуваючи там, він написав багато творів (Брати розбійники, Кавказький полонений, т.і.)
у 1827р. О.С.Пушкін розпочав роботу над поемою "Євгеній Онєгін".
1830р. посватався до Наталі Гончарової, за рік вони одружилися і за час шлюбу народили чотирьох дітей.
Він продовжував писати твори.
1837р. 8 лютого (за старим стилем 27 січня) відбулася дуель між Пушкіним і Дантесом, де останній поранив поета. За два дні він помер.
Таким чином влада знищила молодого, 37-річного поета.
1.Рассказ Ивана Бунина "Лапти" вызывает целую вереницу сильных и сложных чувств. Прежде всего, это печаль о судьбе замерзшего Нефёда, сострадание к больному ребенку и его несчастной матери, которая больше всего хочет своему малышу, но ничем не может, и пребывает в отчаянии.
2.Мальчик болел. У него была высокая температура. И из-за этого он БРЕДЕЛ. И он просил красные лапти.
3.Нефед не мог не понимать, что рискует жизнью, отправляясь за фантастическими красными лаптями. Ведь это была настоящая бредовая идея, больной ребенок сам не понимал, что ему нужно. Но Нефед решил, что раз душа просит, надо добывать красные лапти, и даже придумал, как обыкновенные лапти сделать красными. Нефед без лишних слов отправляется в ночь, в пургу, без дороги за шесть верст за лаптями. Он пожертвовал своей жизнью ради чужого ребенка, добыл лапти и фуксин для их покраски, вот только дойти живым не сумел, замерз по дороге. Он погиб, но его такой самоотверженный, но, казалось бы, неразумный поход жизни еще нескольким людям. Заплутавшие в ночи мужики уже отчаялись выбраться из снежного моря, но вдруг наткнулись на мертвого уже Нефеда и поняли, что жилье близко. Готовность к самопожертвованию, решительность, находчивость, сострадание, скромность Нефеда вызывают уважение и восхищение
Объяснение:
.
Олександр Сергійович Пушкін народився 6.06.1799 р. в Москві. З найраннішого дитинства хлопчик був оточений літературою. Його тато мав бібліотеку, твори в якій Олександр дуже любив читати. Цю бібліотеку відвідували багато видатних людей - Жуковський, Карамзін, і Пушкін спілкувався з ними.
з 1811 року він почав навчатися в ліцеї в Царському селі. там він почав писати вірші, в 1814 році опублікував перший з них. В 1817 році вступив у Петербурзі у Колегію. Там він був представником "вищого класу", спілкувався з багатьма заможніми людьми.
Але він не припиняв писати свої волелюбні твори, у яких висловлював незадоволення тогочасним ладом Російської імперії. За це тодішній цар Микола, здається, Перший (не пам'ятаю ім'я правителя) відправив його у, так би мовити, заслання на південь України. Перебуваючи там, він написав багато творів (Брати розбійники, Кавказький полонений, т.і.)
у 1827р. О.С.Пушкін розпочав роботу над поемою "Євгеній Онєгін".
1830р. посватався до Наталі Гончарової, за рік вони одружилися і за час шлюбу народили чотирьох дітей.
Він продовжував писати твори.
1837р. 8 лютого (за старим стилем 27 січня) відбулася дуель між Пушкіним і Дантесом, де останній поранив поета. За два дні він помер.
Таким чином влада знищила молодого, 37-річного поета.