6.Рядки Івана Андрусяка яскраво ілюструють ознаки може в якомусь темнім провансі кулю зліпити можуть по троє ми ж пережили струси і транси всі ми паскуди всі ми герої
Князь Ігор у "Слові..." зображений хороброю та благородною людиною. Для нього характерні сувора, спокійна відвага та рішучість. Він нехтує "знаменнями" так само, як будь-якою небезпекою взагалі. Головні рушії його поведінки — честі, і слава.
Князь Ігор має усі риси ідеалізованого, справжнього оборонця рідної землі —— вірність, відданість Батьківщині, стійкість, хоробрість, енергійність, мужність тощо. Відступити перед небезпекою йому здавалося ганебним. Коли вислані вперед розвідники сповіщають йому про несприятливість становища для руського війська, Ігор каже: "Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті".
Але попри все на нього чекає поразка. "Краще ж би порубаним бути, ніж полоненим бути" — говорить він, та саме це йому і судилося — із золотого сідла він "пересів у сідло кощійове" (рабське). "А Ігорового хороброго полку не воскресити" з болем повідомляє автор.
1. Проблема крепостного права, уродующего человека, который вынужден нарушить или права собственности, или законы человеколюбия. Это центральная проблема, из которой вытекают все остальные. Связана с образом Бирюка Бирюк крестьян, вырубающих деревья, с которыми он, кстати, находится в равных социальных условиях, так как сам такой же крепостной, – значит нарушит закон, защищающий собственность помещика; не нарушит закон человеколюбия. 2. Проблема человека, строго выполняющего свой служебный долг. Связана с образом главного героя. Человек, который строго выполняет все предписанные ему обязанности, становится изгоем, его не любят (даже ненавидят) и боятся. Кстати, реального Бирюка – был такой лесник в имении матери Тургенева – крестьяне убили в лесу. 3. Проблема взаимоотношения этого человека с другими людьми. Тесна связана со второй проблемой. 4. Проблема строгого следования своим жизненным позициям и причины, которые побуждают от этих позиций отступить. Жизненная позиция Бирюка: человек должен выполнять вменённые ему обязанности. Но человеколюбие побеждает – Бирюк отпускает крестьянина тогда, когда на это никто уже не надеется.
Князь Ігор має усі риси ідеалізованого, справжнього оборонця рідної землі —— вірність, відданість Батьківщині, стійкість, хоробрість, енергійність, мужність тощо. Відступити перед небезпекою йому здавалося ганебним. Коли вислані вперед розвідники сповіщають йому про несприятливість становища для руського війська, Ігор каже: "Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті".
Але попри все на нього чекає поразка. "Краще ж би порубаним бути, ніж полоненим бути" — говорить він, та саме це йому і судилося — із золотого сідла він "пересів у сідло кощійове" (рабське). "А Ігорового хороброго полку не воскресити" з болем повідомляє автор.
2. Проблема человека, строго выполняющего свой служебный долг. Связана с образом главного героя. Человек, который строго выполняет все предписанные ему обязанности, становится изгоем, его не любят (даже ненавидят) и боятся. Кстати, реального Бирюка – был такой лесник в имении матери Тургенева – крестьяне убили в лесу.
3. Проблема взаимоотношения этого человека с другими людьми. Тесна связана со второй проблемой.
4. Проблема строгого следования своим жизненным позициям и причины, которые побуждают от этих позиций отступить. Жизненная позиция Бирюка: человек должен выполнять вменённые ему обязанности. Но человеколюбие побеждает – Бирюк отпускает крестьянина тогда, когда на это никто уже не надеется.