1) Коли ви не є самим собою, тоді і життя буде вас зводити не з тими людьми, яких ви потребуєте. І навпаки.
2) Кожна робота пов’язана з комунікацією. Коли ви є собою, людям легше вам довіряти. Люди купують у людей, з якими їм легко спілкуватися, і вони легше витрачають свої гроші, коли задовольняються їх найпотаємніші емоційні потреби. Коли ви можете спілкуватися з людьми на більш глибокому рівні, вам буде простіше створити кращі відносини не тільки з клієнтами, але і з колегами і начальством.
3) Тільки тоді, коли ви є самим собою, вам зустрінеться саме ваша любов.
4) Коли ви дійсно буваєте собою, це підсвідомо запам’ятовують люди, які контактують з вами. Коли вони відчувають себе в безпеці, знаючи хто ви, як ви говорите і як дієте, вони більш схильні довіряти вам. Коли вам довіряють, ваші успіхи в кар’єрі будуть збільшуватися, особисті відносини будуть поліпшуватися, і ви будете почувати себе більш впевнено при взаємодії з іншими людьми.
Жанр : лирическое стихотворение (в форме дневниковых записей).
Тема: жизнь матери, любовь сына к матери.
Идея: Автор показывает, что нельзя спешить «убегать» из родительского дома, так как там остается самое дорогое – родители.
Объяснение:
Скорее дополнительная информация (если нужно)
В первой части цикла А. Твардовский описывает прощание с мамой и отчим домом. Мать заботливо складывает вещи своего ребенка, а потом только «ловит» от него «короткие» телеграммы
Второе стихотворение описывает жизнь женщины в ссылке. Жизнь в тайге холодная и голодная. Матери очень не хотелось умирать в суровом чужом краю и, слава Богу, ее миновала такая участь. (Родители А. Твардовского действительно пребывали 10 лет в ссылке после того, как их раскулачили, но им посчастливилось вернуться домой.)
Третье произведение цикла описывает похороны матери. Садовники роют ямы для того, чтобы укоренить новую жизнь, а могильщики спешат проводить в последнюю путь человека, укрыть могилу венками. Автор просит быстрее закончить работу, так как ему тяжело пережить смерть родного человека.
В последней части цикла «Памяти матери» А. Твардовский возвращается в детство. Он вспоминает о том, как расспрашивал мать о песнях, а та рассказывала ему об обычаях своих родителей, бабушек и дедушек. Поэт сожалеет, что так мало узнал о родном человеке.
1) Коли ви не є самим собою, тоді і життя буде вас зводити не з тими людьми, яких ви потребуєте. І навпаки.
2) Кожна робота пов’язана з комунікацією. Коли ви є собою, людям легше вам довіряти. Люди купують у людей, з якими їм легко спілкуватися, і вони легше витрачають свої гроші, коли задовольняються їх найпотаємніші емоційні потреби. Коли ви можете спілкуватися з людьми на більш глибокому рівні, вам буде простіше створити кращі відносини не тільки з клієнтами, але і з колегами і начальством.
3) Тільки тоді, коли ви є самим собою, вам зустрінеться саме ваша любов.
4) Коли ви дійсно буваєте собою, це підсвідомо запам’ятовують люди, які контактують з вами. Коли вони відчувають себе в безпеці, знаючи хто ви, як ви говорите і як дієте, вони більш схильні довіряти вам. Коли вам довіряють, ваші успіхи в кар’єрі будуть збільшуватися, особисті відносини будуть поліпшуватися, і ви будете почувати себе більш впевнено при взаємодії з іншими людьми.
Жанр : лирическое стихотворение (в форме дневниковых записей).
Тема: жизнь матери, любовь сына к матери.
Идея: Автор показывает, что нельзя спешить «убегать» из родительского дома, так как там остается самое дорогое – родители.
Объяснение:
Скорее дополнительная информация (если нужно)
В первой части цикла А. Твардовский описывает прощание с мамой и отчим домом. Мать заботливо складывает вещи своего ребенка, а потом только «ловит» от него «короткие» телеграммы
Второе стихотворение описывает жизнь женщины в ссылке. Жизнь в тайге холодная и голодная. Матери очень не хотелось умирать в суровом чужом краю и, слава Богу, ее миновала такая участь. (Родители А. Твардовского действительно пребывали 10 лет в ссылке после того, как их раскулачили, но им посчастливилось вернуться домой.)
Третье произведение цикла описывает похороны матери. Садовники роют ямы для того, чтобы укоренить новую жизнь, а могильщики спешат проводить в последнюю путь человека, укрыть могилу венками. Автор просит быстрее закончить работу, так как ему тяжело пережить смерть родного человека.
В последней части цикла «Памяти матери» А. Твардовский возвращается в детство. Он вспоминает о том, как расспрашивал мать о песнях, а та рассказывала ему об обычаях своих родителей, бабушек и дедушек. Поэт сожалеет, что так мало узнал о родном человеке.