Що таке щастя? У кожного своя відповідь. На мою думку, щастя – то відчуття задоволення людиною своїх успіхів у праці, житті, приємні почуття від пізнанного, пережитого, побаченого, відчутого. Кожна людина цінує своє щастя і намагається утримати його подовше. Скільки людей – стільки думок. Одні вважають, що щастя у багатстві: шикарні особняки і домашній персонал в Одесі, дорогі авто і прибутковий бізнес – все це для них складові щасливого життя. Для інших щастя у здоров’ї рідних та близьких, у пізнанні світу, прилученні до мистецтва. Я вважаю, щаслива та людина, яка вміє бути успішною, духовно зростати – сама здобуває своє щастя, яким би воно не було. У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. У наш час діти сучасних скоробагатьків і акул бізнесу і є такими “павлусями-лежнями”, які часто ведуть паразитичний споживацький б життя. Чи позаздриш Павлусеві? Особисто я – ні! Нічого не робити і “пухнути” від їжі – то не природно для людини розумної. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим. Щастя не приходить саме, а дістається часто важкою працею. Оті для мене щастя – то своєрідний пошук чарівної квітки пізнання і натхнення. З насіннячка я рощу цю квітку, пізнаючи світ і людей. Я щаслива, що мною пишаються мама і тато, радію усмішкам своїх сестричок, досягненням рідних. Дякую Богові за сонячний день і пташиний спів, за здоров’я рідних і достаток у родині, за успішно прожитий день, за зроблені справи. Отже, щастя для мене в успішному поступі життя. Уявляю людське щастя як ясне сонечко, що світить для всіх і усміхається. Тільки ті, що бояться яскравого проміння, не пізнають шасливих хвилин. Щаслива людина випромінює позитивну енергію, обдаровує нею інших. Григорій Сковорода писав: “Щасливий той, кому вдалося знайти щасливе життя; але щасливіший той, хто вміє користуватися ним”. Так користуймося ним!
Осмелом волшебнике гарри поттере состоит из семи книг. больше всего мне понравилась первая. в ней гарри мой ровесник. многие его черты я узнаю в себе и своих друзьях. многие спрашивают меня, почему я люблю читать о гарри и его друзьях. я тоже об этом думаю. скорее всего, в книгах о гарри поттере людей больше привлекает не волшебство. хотя о нём тоже интересно читать. самое главное, это дружба, соединившая рона, гарри и гермиону. интересен невил долгопупс и другие . напоминает мне гендальфа из «властелина колец». он такой же мудрый и смелый. не знаю почему, но мне нравится строгий профессор снегг. читая «гарри поттера», я понял, что настоящий друг будет с тобой даже тогда, когда нет шансов победить. рон и гермиона боялись волдеморта, но всё равно не отступились и сделали всё для того, чтобы их друг достиг своей цели. сцена, где рон руководит шахматной игрой, потрясла меня. если бы я был девочкой, наверное, расплакался бы. уизли рисковал жизнью. был момент, когда я подумал, что он умер. гермиона сначала показалась мне зазнайкой. таких, как она, называют «ботаниками», но потом я понял, что без неё гарри не смог бы победить. во всех книгах её ум спасает героев от гибели. она дочь маглов, но в магии превзошла всех своих сверстников и даже из старших классов. я бы хотел попасть в мир гарри поттера и поучиться в хогвардце. мне хотелось бы научиться магии и найти таких же друзей, как у гарри. мир гарри поттера выдумка, но он многому учит нас. главные герои книги обладали такими чертами как смелость и верность. они боролись со злом и никогда ему не уступали. я думаю, что джоан роулинг великий писатель. её «гарри поттеру», многие люди, которые не любили читать, полюбили чтение. я тоже отношусь к их числу. если бы таких книг было больше, все люди планеты стали бы поклонниками .
