Давньогрецький поет Тіртей мав величезну популярність у Стародавній Греції. Майже повсюдно звучали його елегії. Мужні спартанські воїни виконували пісні Тіртея і навіть влаштовували співочі змагання. У добу героїчних походів він створив низку творів, які запалювали воїнів, кликали в бій, а деякі відігравали вирішальну роль у здобутті перемоги.
У своїх маршових піснях — ембатеріях — Тіртей створив образ ідеального воїна, для якого загинути на полі бою заради вітчизни — найвище щастя. Тіртей навіть ідеалізує сцену смерті хороброго воїна:
Добре вмирати тому, хто боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
(Переклад Г. Кочура)
Далі поет зазначає, що немає нічого гіршого, ніж під тиском ворога покидати своє місто, родючі поля і йти світом жебракувати. Такого втікача гнатимуть скрізь злидні і сором, навіть власна родина засуджуватиме. Тож краще померти гідно в бою, щоб не осоромити свій рід і вкрити себе безчестям:
Лихо і злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє.
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав'ям боягуза стає провідною у багатьох елегіях Тіртея. Своїми творами він виховував передусім юнаків; надихав їх любити вітчизну, бути хоробрим, не боятися смерті і навіть відчувати до неї презирство:
Лед неокрепший, Быстро лечу я по рельсам чугунным - метафора
Славная осень! - восклицание
под сиянием лунным - инверсия эпитеты («ядреный воздух», «в пору прекрасную»), метафора («Вынесет все – и широкую, ясную Грудью дорогу проложит себе…») сравнение («Лед неокрепший на речке студеной Словно как тающий сахар лежит») анафора («Едет подрядчик по линии в праздник, Едет работы свои посмотреть») инверсия («Эту привычку к труду благородную») аллитерация («Листья поблекнуть еще не успели») и ассонанса («Всюду родимую Русь узнаю…»)
Давньогрецький поет Тіртей мав величезну популярність у Стародавній Греції. Майже повсюдно звучали його елегії. Мужні спартанські воїни виконували пісні Тіртея і навіть влаштовували співочі змагання. У добу героїчних походів він створив низку творів, які запалювали воїнів, кликали в бій, а деякі відігравали вирішальну роль у здобутті перемоги.
У своїх маршових піснях — ембатеріях — Тіртей створив образ ідеального воїна, для якого загинути на полі бою заради вітчизни — найвище щастя. Тіртей навіть ідеалізує сцену смерті хороброго воїна:
Добре вмирати тому, хто боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
(Переклад Г. Кочура)
Далі поет зазначає, що немає нічого гіршого, ніж під тиском ворога покидати своє місто, родючі поля і йти світом жебракувати. Такого втікача гнатимуть скрізь злидні і сором, навіть власна родина засуджуватиме. Тож краще померти гідно в бою, щоб не осоромити свій рід і вкрити себе безчестям:
Лихо і злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє.
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Ідея переваги чесної смерті воїна в бою над безслав'ям боягуза стає провідною у багатьох елегіях Тіртея. Своїми творами він виховував передусім юнаків; надихав їх любити вітчизну, бути хоробрим, не боятися смерті і навіть відчувати до неї презирство:
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Лед неокрепший, Быстро лечу я по рельсам чугунным - метафора
Славная осень! - восклицание
под сиянием лунным - инверсия
эпитеты («ядреный воздух», «в пору прекрасную»),
метафора («Вынесет все – и широкую, ясную Грудью дорогу проложит себе…»)
сравнение («Лед неокрепший на речке студеной Словно как тающий сахар лежит»)
анафора («Едет подрядчик по линии в праздник, Едет работы свои посмотреть»)
инверсия («Эту привычку к труду благородную»)
аллитерация («Листья поблекнуть еще не успели») и ассонанса («Всюду родимую Русь узнаю…»)