Преимущества транзита товаров через Казахстан заключаются в быстрой скорости и сокращении расстояния от производителя к потребителю из стран Азии в страны Европы. Время доставки сухопутным грузом сокращается до 3 раз по сравнению с морским маршрутом. Также организации транзита стабильная политическая ситуация и благоприятный инвестиционный климат в стране. Развитие ЕАЭС позволило создать единую таможенную границу между Китаем и странами ЕС, облегчает процедуры таможенного оформления.
Перспективные направления реализации транзитного потенциала для Казахстана: через Россию в страны Европейского Союза; в Китай, Японию, страны Юго-Восточной Азии; через страны Центральной Азии и Закавказья в Иран и Турцию. Особой значимостью в РК обладают два транспортных узла – железнодорожный перевал Достык-Алашанкоу на востоке страны и морской порт Актау на западе.
Транзитный потенциал можно рассматривать как один из главных стратегических ресурсов страны. Его эффективность положительно влияет на экономику, делает ее привлекательной для инвестиций.
Сміхом крізь сльози звучать окремі місця твору. У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького). Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.
Преимущества транзита товаров через Казахстан заключаются в быстрой скорости и сокращении расстояния от производителя к потребителю из стран Азии в страны Европы. Время доставки сухопутным грузом сокращается до 3 раз по сравнению с морским маршрутом. Также организации транзита стабильная политическая ситуация и благоприятный инвестиционный климат в стране. Развитие ЕАЭС позволило создать единую таможенную границу между Китаем и странами ЕС, облегчает процедуры таможенного оформления.
Перспективные направления реализации транзитного потенциала для Казахстана: через Россию в страны Европейского Союза; в Китай, Японию, страны Юго-Восточной Азии; через страны Центральной Азии и Закавказья в Иран и Турцию. Особой значимостью в РК обладают два транспортных узла – железнодорожный перевал Достык-Алашанкоу на востоке страны и морской порт Актау на западе.
Транзитный потенциал можно рассматривать как один из главных стратегических ресурсов страны. Его эффективность положительно влияет на экономику, делает ее привлекательной для инвестиций.
У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького).
Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.