На страницах рассказа А. Конан Дойла "Голубой карбункул" мы знакомимся с удивительным человеком — частным сыщиком Шерлоком Холмсом, чьи необыкновенные мыслительные раскрывать даже самые запутанные преступления.
Что же необычного в этом человеке? А то, что повертев несколько минут в руках поношенную фетровую шляпу, Шерлок Холмс в подробностях может воссоздать образ ее владельца и события, связанные с этой шляпой. А еще сыщик — прирожденный психолог. Он прекрасно разбирается в людях, может найти такие рычаги воздействия, что получит максимум информации, затратив минимум усилий. Чудеса? Нет. Терпение, наблюдательность, умение анализировать увиденное и делать правильные выводы, энциклопедические знания всего, что касается сферы профессиональной деятельности, и, конечно же, богатейший опыт — главные замечательного сыщика.
Однако, помимо всего вышесказанного, есть еще одна важная черта характера Шерлока Холмса — это глубокая порядочность и милосердие. Он понимает, что тюрьма — это отнюдь не исправительное заведение, и считает, что многих "заблудших" людей можно вернуть на правильный путь, сделав им серьезное внушение.
Вот такой необыкновенный детектив "проживал" в Лондоне на Бейкер-стрит, куда и сегодня приходят письма многочисленных почитателей его потрясающего таланта. И это не удивительно, потому что, как писал К. Чуковский: "Шерлок Холмс — чуть ли не единственный из персонажей детской мировой литературы, главное занятие которого — мышление, логика". А кто из нас не любит загадки и таинственные приключения?!
«Усе життя — це великий ланцюг причин та наслідків, і природу їх ми можемо пізнати по одному ланцюжку. Перед тим як звернутися до моральних та інтелек-туальних сторін справи, які являють собою найбільші труднощі, хай дослідник почне з рішення більш простих завдань. А все це разом підкаже розумному гачеві правильні висновки», — зауважує Холмс. У цьому й полягає сутність його методу.
Правильність і змістовність його Шерлок Холмс доводить в одному зі своїх оповідань «Пістрява стрічка», героїня якого звертається по до до нього, бо їй загрожує смертельна небезпека: за загадкових обставин загинула її сестра Джулія. А зараз загроза нависла й над Хелін Стоунер — так звуть дівчину. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, Холмс приходить на до дівчині, довівши, що сестру її вбив вітчим. Розкрити цей злочин допоміг Холмсу саме його дедуктивний метод. Ретельно вивчивши оточення дівчини, історію життя її та вітчима, його звички й примхи (йому за його проханням привозили з Індії різних тварин), предмети побуту, в якому жили дівчина та її вітчим, розташування меблів, Холмс приходить до єдиного правильного висновку: Джулію — сестру Хелін — убив, випустивши болотяну гадюку, одну з найотруйніших змій, її вітчим. Те саме він намагався зробити з Хелін. Мета цього вбивства — заволодіти грошима своїх названих дочок.
Відповідь:
На страницах рассказа А. Конан Дойла "Голубой карбункул" мы знакомимся с удивительным человеком — частным сыщиком Шерлоком Холмсом, чьи необыкновенные мыслительные раскрывать даже самые запутанные преступления.
Что же необычного в этом человеке? А то, что повертев несколько минут в руках поношенную фетровую шляпу, Шерлок Холмс в подробностях может воссоздать образ ее владельца и события, связанные с этой шляпой. А еще сыщик — прирожденный психолог. Он прекрасно разбирается в людях, может найти такие рычаги воздействия, что получит максимум информации, затратив минимум усилий. Чудеса? Нет. Терпение, наблюдательность, умение анализировать увиденное и делать правильные выводы, энциклопедические знания всего, что касается сферы профессиональной деятельности, и, конечно же, богатейший опыт — главные замечательного сыщика.
Однако, помимо всего вышесказанного, есть еще одна важная черта характера Шерлока Холмса — это глубокая порядочность и милосердие. Он понимает, что тюрьма — это отнюдь не исправительное заведение, и считает, что многих "заблудших" людей можно вернуть на правильный путь, сделав им серьезное внушение.
Вот такой необыкновенный детектив "проживал" в Лондоне на Бейкер-стрит, куда и сегодня приходят письма многочисленных почитателей его потрясающего таланта. И это не удивительно, потому что, как писал К. Чуковский: "Шерлок Холмс — чуть ли не единственный из персонажей детской мировой литературы, главное занятие которого — мышление, логика". А кто из нас не любит загадки и таинственные приключения?!
Пояснення:
«Усе життя — це великий ланцюг причин та наслідків, і природу їх ми можемо пізнати по одному ланцюжку. Перед тим як звернутися до моральних та інтелек-туальних сторін справи, які являють собою найбільші труднощі, хай дослідник почне з рішення більш простих завдань. А все це разом підкаже розумному гачеві правильні висновки», — зауважує Холмс. У цьому й полягає сутність його методу.
Правильність і змістовність його Шерлок Холмс доводить в одному зі своїх оповідань «Пістрява стрічка», героїня якого звертається по до до нього, бо їй загрожує смертельна небезпека: за загадкових обставин загинула її сестра Джулія. А зараз загроза нависла й над Хелін Стоунер — так звуть дівчину. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, Холмс приходить на до дівчині, довівши, що сестру її вбив вітчим. Розкрити цей злочин допоміг Холмсу саме його дедуктивний метод. Ретельно вивчивши оточення дівчини, історію життя її та вітчима, його звички й примхи (йому за його проханням привозили з Індії різних тварин), предмети побуту, в якому жили дівчина та її вітчим, розташування меблів, Холмс приходить до єдиного правильного висновку: Джулію — сестру Хелін — убив, випустивши болотяну гадюку, одну з найотруйніших змій, її вітчим. Те саме він намагався зробити з Хелін. Мета цього вбивства — заволодіти грошима своїх названих дочок.