9. Напишіть твір-роздум на одну із запропонованих тем. . А «Пісні, що стали народними (за творчістю Андрія Малишка)».
Б«Чого навчає нас творчість Олега Ольжича та Олени Теліги».
В «Іван Сила — утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості».
статистику блогу, побачив, що в колег, а, може, в батьків та їх дітей-шестикласників виникла потреба мати зразок твору за повістю в. рутківського "джури козака швайки". з радістю відгукуюся на віртуальний запит читачів.
що мені найбільше в повісті володимира рутківського "джури козака швайки"
останнім часом ми читали-перечитували "гаррі поттера" джоан к. ролінґ і "володаря перстнів" дж. р. р. толкіна , дивилися-передивлялися фільми, створені за цими творами. а виявляється, що і в українській літературі є книга, яка нічим не поступається класиці зарубіжного фентезі. я маю на увазі повість володимира рутківського "джури козака швайки".
цей твір мені дуже сподобався. чому?
а тому, що він не здається мені аж занадто фентезійним. з нього ми можемо багато дізнатися про ті часи, коли в нашій батьківщині зароджувалася та сила, та воля, якою кожен українець гордився, гордиться й буде гордитися ще багато років, а, може, й століть. прочитавши повість в. рутківського, не тільки шестикласник, але й третьокласник на все життя запам'ятає обставини та причини, які спричинили виникнення козацтва, козацьких січей і характерництва.
на відміну від зарубіжних магів та чародіїв, український козак-характерник швайка людяніший і добріший. він не хизується своїми можливостями, у нього немає бажання стати володарем чогось чи когось. він лише прагне своїм друзям і своєму краю. і цим він мені дуже подобається.
а ще в повісті є троє друзів: грицик, санько й димко. образи цих підлітків символізують найкращі козацькі риси - розум, відвагу й силу. за їх слідкуєш, затамувавши подих.коли з'явиться перша справжня запорізька січ, вони виростуть, змужніють і будуть найкращими її воїнами. я так думаю.
а ще я думаю, що нам, майбутнім громадянам україни, її будівничим і захисникам, потрібні такі твори, як повість в. рутківського "джури козака швайки".
Профессор, увлеченный наукой, не замечает, какого монстра привел в дом. В порядке эксперимента он пересаживает Шарику семенные железы человека, мечтая облагодетельствовать человечество. На глазах изумленного ученого пес постепенно превращается в человека. Шарик, или уже Полиграф Полиграфович Шариков, быстро находит в человеческом обществе свою социальную нишу. Все происходит, как в советском государстве: низы, дорвавшись до власти, начинают теснить все, что раньше занимало это социальное жизненное пространство. В результате сам его «родитель» Преображенский чуть ли не оказывается на улице, и лишь его старые связи его от беспредела Шарикова.
Булгаков показывает психологический тип русского ученого, который еще не сталкивался со всеми «прелестями» большевистского режима. Его еще гладили по шерстке. Но он, увлекшись своими разработками, не заметил, что сам создал себе такого представителя суровой власти.
Шарик буквально сживает ученого со свету. За смехотворностью сюжета стоит глубокая трагедия русской научной интеллигенции, которая в те годы невольно большевикам укрепить свои позиции. Шариковы постепенно выдвинулись во все высшие эшелоны власти и стали не только отравлять судьбу нормальным людям, но и решать ее. Они стали определять и внешнюю политику страны.
Профессор в позднем раскаянии сетует на свою ошибку: «Я заботился совсем о другом, об евгенике, об улучшении человеческой породы. И вот на омоложении нарвался» . Осознав свою роковую ошибку, профессор становится участником преступления: по совету Борменталя они решают избавиться от Шарикова и освободить человечество от этого кошмара.
Профессор решается еще на одну операцию и возвращает Шарикова в прежнее состояние.
Финал повести, однако, не благополучен, ибо за стенами дома профессора, где мирно дремлет пес Шарик, осталось много зараженных микробом Шарикова людей, и они еще натворят в стране много горьких дел.