Рік написання – 1859 Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі. Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Твір умовно можна поділити на 3 частини: 1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки. 2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим: а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»; в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»; г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть». 3 частина — Радість трудящих з приводу отримання ними волі.
Розповідь ведеться від імені оповідача, який був свідком зображених у творі подій, тобто від першої особи. Це близька людина головному героєві повісті Вільяму Леграну, його друг. У повісті «Золотий жук» Едгар По використовує композиційний принцип «розповідь в розповіді» Сюжет твору вміщено в додаткову оповідь (що може передувати сюжету або утворювати його «рамку»), а розповідач перебирає на себе роль свідка описуваних ним подій. Такий б побудови твору дає змогу представити різні точки зору на зображуване.
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Твір умовно можна поділити на 3 частини: 1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки. 2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим: а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»; в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»; г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть». 3 частина — Радість трудящих з приводу отримання ними волі.
Розповідь ведеться від імені оповідача, який був свідком зображених у творі подій, тобто від першої особи. Це близька людина головному героєві повісті Вільяму Леграну, його друг. У повісті «Золотий жук» Едгар По використовує композиційний принцип «розповідь в розповіді» Сюжет твору вміщено в додаткову оповідь (що може передувати сюжету або утворювати його «рамку»), а розповідач перебирає на себе роль свідка описуваних ним подій. Такий б побудови твору дає змогу представити різні точки зору на зображуване.