Произведение Тургенева "Перпелка" показывает жизнь мальчика в охотничьей семье.
Главный герой это парень возрастом 12 лет. Он первый раз, вместе с отцом, пошел с ружьем на охоту. Когда они сидели в засаде, собака вспугнула перепёлку. Она была ранена и собака её поймала и принесла охотникам уже мертвую. Отец рассказал, что у неё были птенцы и она притворилась раненой чтобы отвести охотников от гнезда. Мальчику стало жалко её деток и он решил её похоронить, а сверху поставил крестик. Потому что он не знал, что над животными крестики нельзя ставить. Они животные, а не люди, и крестики им не нужны. А ночью ему снились кошмары. На утро, он решил, что кровь и охота ему не нравится.
Мне кажется этот мальчик слабохарактерным. Этому мальчику больше нравится цветочки с сестрой рвать, а не охотится. А вот если бы ему было голодно, то он бы изменил свое отношение к охоте.
В рассказе Тургенева мне понравилась собака по кличе Трезор. Это старенькая, но хорошая, добрая собака которая умеет становится в стойку и знает разные команды. Мне показалось, что ей нравится охотится.
Автор описывает природу, предметы бытовой жизни сельских охотников, повадки животных. Из описания я узнал (а) новые слова: "ягдаш"-это такая охотничья сумка куда складывают дичь, и "драхва"-это такая птица похожая на индюка.
Рассказ мне не понравился. Я бы так не поступил (а).
Я маю заповітну мрію і дуже сподіваюсь на її здійснення. Я хочу доторкнутись до веселки, дізнатись де вона бере фарби для свого чарівного мостика, звідки простягає свій початок і куди ховає свій кінець. Всі кажуть, що це лише фантазія і нічого більше, та я вірю в свою в мрію, і знаю, що прийде день коли виглянувши після теплого дощику в своє віконечко мені достатньо буде протягнути долоню до здійснення мрії
Я хочу стати художником і впевнено іду до своєї заповітної мрії. Я бачив як працюють майстри петриківського розпису. На скляну палітру
нанесені всі кольори веселки – це гуаш. Спочатку майстриня наносить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні.
Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів. Це декоративно-прикладне мистецтво. Орнамент створює людина з прекрасною душею, багатою уявою і фантазією. Кожна робота неповторна, за нею стоїть автор, у нього свій стиль письма. Я теж спробував і мені дуже сподобалося створювати власний малюнок квітів.
Я займаюсь малюванням у художній школі, дуже люблю графіку і живопис. Мені цікаво ходити на етюди і малювати природу. Я беру участь у конкурсах і фестивалях, маю багато нагород.
Професія художника – це поклик моєї душі, я хочу присвятити своє життя мистецтву.
Произведение Тургенева "Перпелка" показывает жизнь мальчика в охотничьей семье.
Главный герой это парень возрастом 12 лет. Он первый раз, вместе с отцом, пошел с ружьем на охоту. Когда они сидели в засаде, собака вспугнула перепёлку. Она была ранена и собака её поймала и принесла охотникам уже мертвую. Отец рассказал, что у неё были птенцы и она притворилась раненой чтобы отвести охотников от гнезда. Мальчику стало жалко её деток и он решил её похоронить, а сверху поставил крестик. Потому что он не знал, что над животными крестики нельзя ставить. Они животные, а не люди, и крестики им не нужны. А ночью ему снились кошмары. На утро, он решил, что кровь и охота ему не нравится.
Мне кажется этот мальчик слабохарактерным. Этому мальчику больше нравится цветочки с сестрой рвать, а не охотится. А вот если бы ему было голодно, то он бы изменил свое отношение к охоте.
В рассказе Тургенева мне понравилась собака по кличе Трезор. Это старенькая, но хорошая, добрая собака которая умеет становится в стойку и знает разные команды. Мне показалось, что ей нравится охотится.
Автор описывает природу, предметы бытовой жизни сельских охотников, повадки животных. Из описания я узнал (а) новые слова: "ягдаш"-это такая охотничья сумка куда складывают дичь, и "драхва"-это такая птица похожая на индюка.
Рассказ мне не понравился. Я бы так не поступил (а).
Объяснение:
Твір на тему “Моя заповітна мрія”
Я маю заповітну мрію і дуже сподіваюсь на її здійснення. Я хочу доторкнутись до веселки, дізнатись де вона бере фарби для свого чарівного мостика, звідки простягає свій початок і куди ховає свій кінець. Всі кажуть, що це лише фантазія і нічого більше, та я вірю в свою в мрію, і знаю, що прийде день коли виглянувши після теплого дощику в своє віконечко мені достатньо буде протягнути долоню до здійснення мрії
Я хочу стати художником і впевнено іду до своєї заповітної мрії. Я бачив як працюють майстри петриківського розпису. На скляну палітру
нанесені всі кольори веселки – це гуаш. Спочатку майстриня наносить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні.
Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів. Це декоративно-прикладне мистецтво. Орнамент створює людина з прекрасною душею, багатою уявою і фантазією. Кожна робота неповторна, за нею стоїть автор, у нього свій стиль письма. Я теж спробував і мені дуже сподобалося створювати власний малюнок квітів.
Я займаюсь малюванням у художній школі, дуже люблю графіку і живопис. Мені цікаво ходити на етюди і малювати природу. Я беру участь у конкурсах і фестивалях, маю багато нагород.
Професія художника – це поклик моєї душі, я хочу присвятити своє життя мистецтву.