Актуализация знаний М.Ю. Лермонтов… Русский поэт, чья «мятежная душа» с детских лет «чудесного искала», может, поэтому его герои воплощают свободу и мятежность духа, они сильные и независимые, такие как Мцыри. ответьте на вопросы.

1. Почему местом действия поэмы избран Кавказ?

2.Где происходит действие поэмы?

3. Какие виды пейзажа присутствуют в поэме?

4.В восприятии кого дается пейзаж в поэме? Данное задание оценивается в 4б.(за каждый правильный и развернутый ответ -1б.)

​

Главный герой произведения – Алёша Боткин. Автор характеризует его так: "Во всём его облике наблюдалось достоинство натуры, мыслящей самостоятельно и привыкшей изъявлять свою волю". Мальчик рос и воспитывался без отца. Но, несмотря на это, Алёша любит своего отца и скучает по нему. Спустя три года разлуки, мальчик решает поехать к отцу в гости. Он знакомится со своим сводным маленьким братом – Гришей. «Мы с папой наварили-нажарили-насалатили» , - описывает Гриша подготовку к приезду Алёши.
Но, отец, Сергей Боткин, в день приезда Алёши, не уделяет внимание своему сыну, а проводит вечер с художником - Трифоном Черновым. Трифон называет отца Алёши «поражённым Болезнью Боткина» : «Ты какой-то, Боткин, закомплексованный и живёшь не в данном конкретном времени, а в идеальном и вечном, где все единственно и неповторимо. Я бы даже назвал это болезнью Боткина! »
«Болезнь Боткина» - синдром честных и порядочных людей. Алёша осознаёт, что он тоже «болен» , но не хочет менять свою жизнь и уезжает от отца. «С болезнью Боткина жить можно» , - считает мальчик.
Я считаю, что, Алёша Боткин, поступил правильно. Ему чуждо варварство Трифона, он хочет остаться порядочным и честным. Желаю, чтобы, в нашей стране, было много таких людей!

Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є ій персональний комп'ютер, найчастіше підключений до мережі інтернет. із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп'ютером — мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв'язатися з потрібною людиною.  новий час змінює свідомість, прискорюються процеси ізації. проте кожне наукове відкриття, кожна технічна новація призводить до наслідків печальних. особливо коли ультрасучасна технологія стає заручником недобрих людських намірів або просто потрапляє до рук неуків, бездарностей, , невідповідальних людей.  наприклад, наприкінці xx ст. в україні "мирний" атом став причиною радіаційного забруднення великої території родючої землі, тяжких захворювань та смертей людей. наслідки чорнобильської катастрофи остаточно не зникнуть із поколінням її очевидців, а будуть проявлятися у вигляді генетичних мутацій та погіршення стану здоров'я онуків тих, хто вважав пожежу на атомній станції не таким уже й великим лихом та свято вірив у всемогутність радянського уряду.  у середині xx ст. над японськими містами хіросімою та нагасакі було проведено жахливий за своїми наслідками експеримент. кожна людська смерть — це страшна трагедія. ці дві події пов'язані між собою багато чим, хоча схематично цей зв'язок можна зобразити так: наукове відкриття — людське страждання і смерть.  постає одвічне питання: хто винен? безперечно, винні ті, хто ухвалив рішення та здійснив атомне бомбардування, ті, хто своєчасно не зреагував на пожежу в атомному реакторі. але найбільша провина і відповідальність лежить на тих, хто "подарував" людству можливість користуватися тим самим атомом.  талановитий науковець завжди дивиться на світ не так, як інші: він здатен побачити невидимі іншим закономірності, маніпулювати найрізноманітнішою інформацією, проводити досліди, експерименти. результатом цієї діяльності є відкриття, які, у свою чергу, можуть принести людству користь або шкоду.  проблема відповідальності вчених за свої наукові відкриття своєрідно розкривається у п'єсі б. брехта "життя галілея".