Степан Руданський придумав один із жанрів гумору — співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві.
Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. У співомовках "Козак і король" та "Запорожці у короля" висміяно панів, які хотіли поглумися з козаків, щоб показати свою зверхність, але їм це не вдається. Серед козаків багато розумних людей, дотепних, кмітливих, і вони так повертають справу, що в дурні пошилися пани. Ляхи-мосціпани теж не змогли принизити козаків, посміятися з їхніх довгих вусів. Адже саме з цією метою вони запропонували своїм гостям сметану. Та кмітливі козаки разом відмовилися:
Славная у вас сметана...
Тілько вибачайте,
а перше нам, запорожцям,
щільник меду дайте!
А козак зі співомовки "Козак і король" перехитрив самого короля, давши відповіді на три складні запитання. І дотепний козак отримав винагороду: поїхав додому в золоті.
Про почуття гумору козаків ходили легенди. Народні перекази говорять про те, що запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них зверхньо, хотів принизити. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.
Эпитеты Красавица, миру на диво, Румяна, стройна, высока… ; величавая славянка; горючие слезы, сизокрылый, желанный, косматая борода,, хвастливая песня, удалая песня; черная туча, густая густая; стрела громовая Метафора солнце играет; грязь обстановки убогой К ним словно не липнет. Цветет ... Олицетворение Мороза-воевода (как живое существо, который выполняет много действий: “пойду, построю, задумаю, упрячу, идёт, шагает, трещит”). олицетворение: "яркое солнце играет в косматой его бороде". Сравнения человека, его чувств с явлением природы : Береза в лесу без вершины – Хозяйка без мужа в дому. Пройдет — словно солнце осветит! Посмотрит — рублем подарит! Анафоры – повторения начальных частей стихов в строфе: Не ветер бушует над бором, Не с гор побежали ручьи,
Объяснение:
Однако же речь о крестьянке Затеяли мы, чтоб сказать, Что тип величавой славянки эпитет Возможно и ныне сыскать. Есть женщины в русских селеньях С спокойною важностью лиц, эпитет С красивою силой в движеньях, эпитет С походкой, со взглядом цариц, — эпитет Их разве слепой не заметит, А зрячий о них говорит: «Пройдет — словно солнце осветит! сравнение Посмотрит — рублем подарит!» сравнение Идут они той же дорогой, Какой весь народ наш идет, Но грязь обстановки убогой 1 метафора К ним словно не липнет. Цветет 2 метафора Красавица, миру на диво, Румяна, стройна, высока, много эпитетов Во всякой одежде красива, Ко всякой работе ловка.
Объяснение:
Степан Руданський придумав один із жанрів гумору — співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві.
Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. У співомовках "Козак і король" та "Запорожці у короля" висміяно панів, які хотіли поглумися з козаків, щоб показати свою зверхність, але їм це не вдається. Серед козаків багато розумних людей, дотепних, кмітливих, і вони так повертають справу, що в дурні пошилися пани. Ляхи-мосціпани теж не змогли принизити козаків, посміятися з їхніх довгих вусів. Адже саме з цією метою вони запропонували своїм гостям сметану. Та кмітливі козаки разом відмовилися:
Славная у вас сметана...
Тілько вибачайте,
а перше нам, запорожцям,
щільник меду дайте!
А козак зі співомовки "Козак і король" перехитрив самого короля, давши відповіді на три складні запитання. І дотепний козак отримав винагороду: поїхав додому в золоті.
Про почуття гумору козаків ходили легенди. Народні перекази говорять про те, що запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них зверхньо, хотів принизити. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.
Эпитеты Красавица, миру на диво, Румяна, стройна, высока… ; величавая славянка; горючие слезы, сизокрылый, желанный, косматая борода,, хвастливая песня, удалая песня; черная туча, густая густая; стрела громовая Метафора солнце играет; грязь обстановки убогой К ним словно не липнет. Цветет ... Олицетворение Мороза-воевода (как живое существо, который выполняет много действий: “пойду, построю, задумаю, упрячу, идёт, шагает, трещит”). олицетворение: "яркое солнце играет в косматой его бороде". Сравнения человека, его чувств с явлением природы : Береза в лесу без вершины – Хозяйка без мужа в дому. Пройдет — словно солнце осветит! Посмотрит — рублем подарит! Анафоры – повторения начальных частей стихов в строфе: Не ветер бушует над бором, Не с гор побежали ручьи,
Объяснение:
Однако же речь о крестьянке Затеяли мы, чтоб сказать, Что тип величавой славянки эпитет Возможно и ныне сыскать. Есть женщины в русских селеньях С спокойною важностью лиц, эпитет С красивою силой в движеньях, эпитет С походкой, со взглядом цариц, — эпитет Их разве слепой не заметит, А зрячий о них говорит: «Пройдет — словно солнце осветит! сравнение Посмотрит — рублем подарит!» сравнение Идут они той же дорогой, Какой весь народ наш идет, Но грязь обстановки убогой 1 метафора К ним словно не липнет. Цветет 2 метафора Красавица, миру на диво, Румяна, стройна, высока, много эпитетов Во всякой одежде красива, Ко всякой работе ловка.