недавно мной был прочитан рассказ «бирюк» ивана сергеевича тургенева, писателя xix века. несмотря на то, что данное произведение достаточно небольшого размера, в нем показано и раскрыто достаточно большое количество важных даже в наше время проблем. этот рассказ затронул меня до глубины души.
для начала мне бы хотелось рассказать основной сюжет данного произведения. здесь читатель узнает о леснике, которого зовут фома кузьмич, а его прозвище бирюк. он показан высоким, хорошо сложенным мужчиной с суровым лицом. его боялись все крепостные, от него никто не мог скрыться. у него двое детей, а жена ушла от него к прохожему мещанину. лесник заметил вора и схватил его. рассказик просил отпустить мужика, но фома никак не соглашался. пошел он на милость только когда пленник начал называть его зверем. таков сюжет этого небольшого, но сложного для понимания произведения.
в своем произведении и.с. тургенев в первую очередь показывает читателю, что у каждого человека есть сердце. несмотря на то, что лесник фома кузьмич находится в достаточно затруднительной жизненной ситуации: его бросила жена, а еды не было, он все же не стал озлобленным, все еще понимал, что другие люди способны совершать ошибки.
Фе́нтезі (слово середнього роду[1], англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю[2].
Важливим джерелом для фентезі є казки і легенди, наприклад, про те, як Добриня Микитич рятував Забаву Путятівну від змія Горинича.
Магія й інші надприродні явища не обов'язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.
У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж. Р. Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні до фентезійного жанру відносять твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу.
Також у наші дні фентезі — це жанр у живопису, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх, тому согодні воно дуже популярне.
страница будет
объяснение:
недавно мной был прочитан рассказ «бирюк» ивана сергеевича тургенева, писателя xix века. несмотря на то, что данное произведение достаточно небольшого размера, в нем показано и раскрыто достаточно большое количество важных даже в наше время проблем. этот рассказ затронул меня до глубины души.
для начала мне бы хотелось рассказать основной сюжет данного произведения. здесь читатель узнает о леснике, которого зовут фома кузьмич, а его прозвище бирюк. он показан высоким, хорошо сложенным мужчиной с суровым лицом. его боялись все крепостные, от него никто не мог скрыться. у него двое детей, а жена ушла от него к прохожему мещанину. лесник заметил вора и схватил его. рассказик просил отпустить мужика, но фома никак не соглашался. пошел он на милость только когда пленник начал называть его зверем. таков сюжет этого небольшого, но сложного для понимания произведения.
в своем произведении и.с. тургенев в первую очередь показывает читателю, что у каждого человека есть сердце. несмотря на то, что лесник фома кузьмич находится в достаточно затруднительной жизненной ситуации: его бросила жена, а еды не было, он все же не стал озлобленным, все еще понимал, что другие люди способны совершать ошибки.
Фе́нтезі (слово середнього роду[1], англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю[2].
Важливим джерелом для фентезі є казки і легенди, наприклад, про те, як Добриня Микитич рятував Забаву Путятівну від змія Горинича.
Магія й інші надприродні явища не обов'язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.
У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж. Р. Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні до фентезійного жанру відносять твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу.
Також у наші дні фентезі — це жанр у живопису, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх, тому согодні воно дуже популярне.