Володимир Дрозд увійшов в українську літературу разом із цілою плеядою українських шістдесятників: Валерієм Шевчуком, Євгеном Гуцалом, Іриною Жиленко, Іваном Драчем, Юрієм Щербаком. У літературному поколінні українських шістдесятників В. Дрозд займає осібне місце: свій шлях самореалізації він перетворив на напружений пошук - резонансних тем, адекватних задумові жанрів, яскравих персонажів, переконливих характерів, незвичних сюжетних ліній, захопливих колізій, промовистих деталей І дуже часто являв читачеві зовсім несподіваний результат: вражав проблематикою, колізіями, характерами, розмаїттям художньо-образних засобів Обраний шлях не завжди був простим – він передбачав не тільки пошуки мистецьких форм і засобів утілення художнього задуму, а и пошуки самого себе свого духовного наповнення й розповнення. Цю закономірність.свого мистецького "дозрівання" В. Дрозд сформулював чітко й прозоро: "До кожного свого твору я спершу дозрівав духовно, а вже тоді брався за перо".
Недаром Александр Сергеевич Пушкин назвал автора комедии «Недоросль» Дениса Ивановича Фонвизина «Смелым властелином сатиры». Он написал много честных, смелых и справедливых произведений, но вершиной его творчества принято считать именно «Недоросль», в котором автор ставил перед обществом много спорных вопросов. Но главной проблемой, затронутой Фонвизиным в своём знаменитом произведении, стала проблема воспитания нового поколения прогрессивно мыслящих людей. Когда Россией правил великий император Пётр Первый, им был выпущен указ, заставляющей детей дворян учить грамоту, арифметику и закон Божий. В противном случае, им не разрешалось жениться и служить на хорошем месте. В комедии Фонвизина «Недоросль» госпожа Простакова нанимает своему сыну Митрофанушке учителя. Увы, дворянский сын Митрофанушка был ужасно воспитан, что крайне отрицательно сказалось на его учёбе и общении с педагогом. Мать Митрофанушки – дворянка Простакова очень грубая женщина. Она жестоко обращается и со своей семьёй, и со своими крестьянами. Фонвизин в своей комедии «Недоросль» хотел показать не только проблемы воспитания в дворянских семьях, но и их бесчеловечное обращение с крепостными крестьянами. Как известно, безнаказанность развращает и ещё сильнее портит человека. Так и Простакова – сначала она занималась самодурством и глумилась над простолюдинами, но потом стала «править бал» среди таких же дворян. И остановить её смогли только при грубой силы – иначе было невозможно. Денис Иванович Фонвизин написал свою комедию «Недоросль» более двух веков назад. Тем не менее, это произведение популярно и актуально даже сегодня. Многие театры страны продолжают ставить комедию Фонвизина «Недоросль» на своих сценах. Проблемы, которые автор поднял в этом произведении – вечные проблемы, именно поэтому «Недоросль» никогда не потеряет своей актуальности Не по плану ну пойдет думаю)
Володимир Дрозд увійшов в українську літературу разом із цілою плеядою українських шістдесятників: Валерієм Шевчуком, Євгеном Гуцалом, Іриною Жиленко, Іваном Драчем, Юрієм Щербаком. У літературному поколінні українських шістдесятників В. Дрозд займає осібне місце: свій шлях самореалізації він перетворив на напружений пошук - резонансних тем, адекватних задумові жанрів, яскравих персонажів, переконливих характерів, незвичних сюжетних ліній, захопливих колізій, промовистих деталей І дуже часто являв читачеві зовсім несподіваний результат: вражав проблематикою, колізіями, характерами, розмаїттям художньо-образних засобів Обраний шлях не завжди був простим – він передбачав не тільки пошуки мистецьких форм і засобів утілення художнього задуму, а и пошуки самого себе свого духовного наповнення й розповнення. Цю закономірність.свого мистецького "дозрівання" В. Дрозд сформулював чітко й прозоро: "До кожного свого твору я спершу дозрівав духовно, а вже тоді брався за перо".
Не по плану ну пойдет думаю)