Аналіз вірша "поки не пізно"
поки не пізно – бийся головою об лід!
поки не темно – бийся головою об лід!
пробивайся, вибивайся –
ти побачиш прекрасний світ!
короп – той навпаки, зануриться в глибини,
втече на саме дно –
та короп і служить для того,
щоб колись бути пійманим, раніш чи пізніше..
але ж ти людина – тебе не впіймає ніхто.
коропи – ті не такі.
цілі століття повільно осі
їхні зграї, полохливі і темні, –
вони віддаляються в протилежний бік –
бач, наше століття давно поспішає вслід? –
торкається плавником як рукою їхніх плавників
і втікає.. ти покинутий? – але ж ти людина –
не відчаюйся – ти проб’єшся.
поки не пізно – бийся головою об лід!
о прекрасний неозорий засніжений сві
Объяснение:
Горло саднило, голова казалось тяжелой бездонной бочкой.
И вообще это мышиная возня требует много энергии и отвлекает от основной цели.
Ей дали другой стакан: она взяв его, зарплата длинную песню
И не удержал он свой длинный язык!
Но раз- среди зимы- посчастливилось ей найти свободное воробьиное гнездо.
Вы за моей спиной, как за каменной стеной.
Сунуть нос не в свои дела.
А потом три преступника подписывают филькину грамоту о том, что разваливают эту страну.
Безусловно, для веера пришло время лебединой песни.