Объяснение: По моему мнению отец поступил правильно,убив своего сына,ведь если человек один раз предал, значит может и второй раз предать.Но с другой стороны сын ,скажем, только начал жить и поэтому за это преступление было слишком завышено наказание. Папа даже не хотел объяснить сыну, что так нельзя делать,поэтому я считаю что этот человек не достоин звания отца,хоть и поступил правильным образом,но слишком жестоким.Несчастный просил о пощаде, к чему хладнокровный и справедливый отец преподнес последний урок в жизни только начавшего биться сердца.В данной ситуации сын расплатился за часы и предательство собственной жизнью.
1.Соломія, на мою думку, втекла з села не в пошуках волі, як Остап, а просто, щоб бути з ним, до втілити його мрію. І вона це зробила, правда, ціною власного життя.Жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.
Соломія визволила Остапа від турків, але сама при цьому загинула.
Отже, героїня твору — рішуча і смілива жінка, віддана коханому.
Саме це почуття, надає закоханим крила, припідносить до небес. Відчуття впевненості, яку людині надає її друга половинка просто незрівняне. Здавалося б, коханим і море по коліна.
2.На мою думку герої твору "Дорогою ціною" незазнали Щастя тому, що Остап і Соломія вже не здатні були терпіти муки кріпатства. Для них було неприйнято не тільки : важка праця , відсутність вибору , а скільки його внутрішній світ : пригнічення людської долі ! Вони втекли в пошуках на кращу долю разом, але .. Соломія робила все, щоб врятувати свого коханого Остапа. За це сама поплатилася життям. Вона померла у шумних, холодних водах Дунаю. Остап був поверний до пана і жорстоко покараний. Багато років по тому, вже старим дідом він служить сторожем на бессарабській полонині. Остап так і жив розказуючи всім про свою кохану Соломію, та її безмежну любов до нього. З надією зустрітися з нею хоча там на небесах, бути
щасливим,там розлучити їх вже ніхто не зможе.
Головну думку твору можна сформулювати приблизно так: не треба шукати щастя і свободи на чужині, а треба боротися за них і здобувати їх на батьківщині, у рідній стороні.
Объяснение: По моему мнению отец поступил правильно,убив своего сына,ведь если человек один раз предал, значит может и второй раз предать.Но с другой стороны сын ,скажем, только начал жить и поэтому за это преступление было слишком завышено наказание. Папа даже не хотел объяснить сыну, что так нельзя делать,поэтому я считаю что этот человек не достоин звания отца,хоть и поступил правильным образом,но слишком жестоким.Несчастный просил о пощаде, к чему хладнокровный и справедливый отец преподнес последний урок в жизни только начавшего биться сердца.В данной ситуации сын расплатился за часы и предательство собственной жизнью.
Відповідь:
1.Соломія, на мою думку, втекла з села не в пошуках волі, як Остап, а просто, щоб бути з ним, до втілити його мрію. І вона це зробила, правда, ціною власного життя.Жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.
Соломія визволила Остапа від турків, але сама при цьому загинула.
Отже, героїня твору — рішуча і смілива жінка, віддана коханому.
Саме це почуття, надає закоханим крила, припідносить до небес. Відчуття впевненості, яку людині надає її друга половинка просто незрівняне. Здавалося б, коханим і море по коліна.
2.На мою думку герої твору "Дорогою ціною" незазнали Щастя тому, що Остап і Соломія вже не здатні були терпіти муки кріпатства. Для них було неприйнято не тільки : важка праця , відсутність вибору , а скільки його внутрішній світ : пригнічення людської долі ! Вони втекли в пошуках на кращу долю разом, але .. Соломія робила все, щоб врятувати свого коханого Остапа. За це сама поплатилася життям. Вона померла у шумних, холодних водах Дунаю. Остап був поверний до пана і жорстоко покараний. Багато років по тому, вже старим дідом він служить сторожем на бессарабській полонині. Остап так і жив розказуючи всім про свою кохану Соломію, та її безмежну любов до нього. З надією зустрітися з нею хоча там на небесах, бути
щасливим,там розлучити їх вже ніхто не зможе.
Головну думку твору можна сформулювати приблизно так: не треба шукати щастя і свободи на чужині, а треба боротися за них і здобувати їх на батьківщині, у рідній стороні.