Анализ песни " иван грозный молится по сыне" вот вопросы, которые не могу объяснить: •какие оьразно-выразительные средства присутствуют в тексте песни? они индивидуальны или имеют признак постоянных художественных средств, свойственных фольклёру вообще?
Книга, написанная А.М.Горьким о своем детстве, - это не легкое и не увлекательное чтиво, а перечень реальных событий, запечатлевшихся в памяти мальчика. Книга поразила меня своей жестокостью. Вы заметили, в ней чуть не в каждой главе кто-нибудь умирает? В первых же строчках умирает отец Алеши, чуть дальше - младший брат. В рассказах бабушки умирают 15 из 18 её детей. Умирает Цыганок, тётка Наталья, а в конце - и мать Алёши. Сам Алеша тоже дважды чуть не умер.
А какие люди окружают маленького мальчика?! За редким исключением - злые, жестокие, завистливые, лживые... Если бы не бабушка, то все эти «свинцовые мерзости дикой русской жизни» сделали бы и Алёшу одним из таких же людей-нелюдей.
А ведь эта книга не о войне, не о голоде, не об эпидемии. Она рассказывает о будничной жизни простого народа в России в 70-х годах 19 века.
Раздумывая над этой книгой, я подумал, а существует ли отличие между нами, сегодняшними людьми 21 века, и теми персонажами из века девятнадцатого? ответ мне самому пока неясен.
Но тот факт, что на почве всеобщей вражды и неприязни вопреки всему вырастают такие люди, как всемирно известный писатель Максим Горький, дает нам надежду на лучшее будущее для всего человечества.
Кохання
Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина і кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.
Так що ж це таке — кохання? З цього приводу є багато думок і визначень. Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, який змінює людину фізично і духовно.
Але не всім людям від природи дано кохати. Дехто проживає життя, так і не пізнавши сили цього надзвичайного почуття, почуття, якого не купиш ні за які гроші. Воно або є, або його немає, і примусити себе кохати ніхто не може. Кохання не можна запланувати, воно не буває з примусу. Це надзвичайно тонке почуття, яке може зруйнувати необережне слово, погляд. Воно вривається в життя раптово, навіть коли не чекаєш, навіть коли це тобі не потрібно. Це як мана, як раптове оп'яніння. З приходом кохання життя набирає сенсу, повноти, з людиною відбуваються метаморфози: вона співає, хоче слухати поезію, починає малювати, писати твори, музику, починає по-іншому бачити небо, квіти, зелень. Людина ніби в оп'янінні, емоції переважають над розумом. Кохання — це робота серця, емоцій, духу.
Дуже часто кохання буває одностороннім, і тоді воно перетворюєть ся на муку, причому ця мука теж найчастіше буває надзвичайної сили. У коханні налито не лише меду, а й отрути. Цікаво, що кохання ніби проходить кілька етапів, найчастіше три. Спочатку це платонічне замилування, романтика, квіти, музика. Пізніше — пристрасть, а потім — довіра, прив'язаність, спорідненість душ. Люди стають інколи ріднішими ніж брати і сестри по крові.
Звичайно, кожен мріє про красиве кохання, романтичне, єдине і неповторне. Та не всі розуміють, що воно не приходить саме собою, що потрібна ще й велика робота душі і серця. Кохання — це велика сила і натхнення, які рухають таланти, пробуджують здібності. Яке буде у людини кохання — залежить від культури, від виховання, від характеру. Дуже б хотілося, щоб кожна людина пережила це надзвичайне почуття, бо коли люди щасливі, тоді держава сильна.
Объяснение: