Анализ стихотворения Байрона По плану:
1)Время, обстоятельства
2)Литературный род
3)Жанр
4)Проблематика
5)Тема
6)Композиция
7)Образный строй
8)Идея
9)Художественный строй
Солнце бессонных! меланхоличная звезда! Чей плачущий луч трепетно светится далеко, Это показывает тьму, которую ты не можешь рассеять, Как ты похож на радость, которую хорошо помнят! Так светит , свет других дней, Которая светит, но не согревает бессильными лучами: Ночной луч Печаль наблюдает, Отчётливо, но отдаленно - ясно - но, ох, как холодно!
Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків.
Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя
Найдем в приведенном отрывке из стихотворения Некрасова "Железная дорога" антитезу. Это вероятно противопоставление жизни, которую обрели бесплодные дебри, и смерти, которую обрели неизвестные строители.
Получается, что свою жизнь строители дороги отдали на то, чтобы оживить дебри, места, по которым протянулась железная дорога. Теперь по железной дороге несутся поезда, едут люди, а вот безымянные строители легли в гробы.
Эти строки говорят нам о том, что за строительство дороги, несомненно дело очень важное, было заплачено необычайно дорогой ценой - жизнями тысяч людей. И мне кажется автор подчеркивает, что никакие достижения цивилизации не должны покупаться столь дорогой ценой.