Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени тата, Не пом'яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени. Мене не стане, не йди між люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй. Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись. Як підеш в села, у тії хати, То не журись. А як побачиш з дітками матір, То не дивись. Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени тата, Не пом'яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени. Мене не стане, не йди між люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй. Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись. Як підеш в села, у тії хати, То не журись. А як побачиш з дітками матір, То не дивись. Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени тата, Не пом'яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени. Мене не стане, не йди між люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй. Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись. Як підеш в села, у тії хати, То не журись. А як побачиш з дітками матір, То не дивись.
Мені подобаються вірші Тарса Шевченка тому що вони є важливим чинноком удосконалення особистості ,а хначить і суспільства На мою думку вони показують якою є людина чистою і чесною гуманою и правдивою .
Наверное, каждый человек мечтает жить достойно, но каждый ли знает, как это сделать? на мой взгляд, о нашей жизни судят потомки по тому, какая о нас осталась память, какие дела и поступки мы совершили, поэтому нужно прожить жизнь так, чтобы добрая память о тебе осталась в сердцах людей. наша жизнь так коротка, потому ее нужно прожить как можно ярче и интересней. сейчас многие люди заботятся только о своих интересах, забывая о таких человеческих качествах как любовь, доброта, взаимопонимание. уметь слышать ближнего, разделять заботы и радости, - не это ли значит жить достойно? делать добро, ничего не прося взамен. не этого ли нам так сейчас не хватает? ведь если ты будешь людям, память о тебе будет жить в их сердцах. на мой взгляд, если в старости тебе будет о чем вспомнить, чем гордиться, значит, ты прожил жизнь не зря. мне кажется, важно прожить жизнь, не замыкаясь в себе, думая не только о своих интересах, но и об окружающих тебя людях, об окружающем мире. я думаю, что достойным человеком не , а становятся, поэтому так важно самовоспитание и самообразование. если ты сумел воспитать в себе человеческие качества, любовь и доброту по отношению к людям, то ты можешь с уверенностью сказать, что прожил жизнь не зря. я восхищаюсь жизнью людей, их произведения вошли в , а память о них будет вечно жить в наших сердцах. они оставили заметный след на земле. каждый их нас должен задуматься над тем, что сделал он для людей? какую память оставил о себе? еще с детства родители пытаются вложить в нас лучшие качества, которые нам в дальнейшей жизни, станут надежной поддержкой и опорой в это нелегкое время. но далеко не каждый сохраняет лучшие качества. жизнь делает нас грубыми, черствыми эгоистами, которые думают только о своей наживе. сложно быть достойным человеком до конца. и только тот сможет сказать, что остался достойным человеком до конца, кто выдержит испытание жизнью. конечно, это сделать трудно, но только от нас зависит, будет ли достойной наша жизнь.
Вдень і вночі.
Підеш, мій сину, по Україні,
Нас кленучи.
Сину мій, сину, не клени тата,
Не пом'яни.
Мене, прокляту, я твоя мати,
Мене клени.
Мене не стане, не йди між люди,
Іди ти в гай;
Гай не спитає й бачить не буде,
Там і гуляй.
Найдеш у гаї тую калину,
То й пригорнись,
Бо я любила, моя дитино,
її колись.
Як підеш в села, у тії хати,
То не журись.
А як побачиш з дітками матір,
То не дивись.
Ой люлі, люлі, моя дитино,
Вдень і вночі.
Підеш, мій сину, по Україні,
Нас кленучи.
Сину мій, сину, не клени тата,
Не пом'яни.
Мене, прокляту, я твоя мати,
Мене клени.
Мене не стане, не йди між люди,
Іди ти в гай;
Гай не спитає й бачить не буде,
Там і гуляй.
Найдеш у гаї тую калину,
То й пригорнись,
Бо я любила, моя дитино,
її колись.
Як підеш в села, у тії хати,
То не журись.
А як побачиш з дітками матір,
То не дивись.
Ой люлі, люлі, моя дитино,
Вдень і вночі.
Підеш, мій сину, по Україні,
Нас кленучи.
Сину мій, сину, не клени тата,
Не пом'яни.
Мене, прокляту, я твоя мати,
Мене клени.
Мене не стане, не йди між люди,
Іди ти в гай;
Гай не спитає й бачить не буде,
Там і гуляй.
Найдеш у гаї тую калину,
То й пригорнись,
Бо я любила, моя дитино,
її колись.
Як підеш в села, у тії хати,
То не журись.
А як побачиш з дітками матір,
То не дивись.
Мені подобаються вірші Тарса Шевченка тому що вони є важливим чинноком удосконалення особистості ,а хначить і суспільства
На мою думку вони показують якою є людина чистою і чесною гуманою и правдивою .