1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація. 2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки. 3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.
5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка? Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»? Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу? Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.
9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець". 10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.
11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)? В. Врятувавши в лісі хлопчика
12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,
В детстве мне казалось, что название пустыни Сахара похоже на сладкий сахар, ну или хотя бы на "сахарный" арбуз. Но, все мои детские наивные соображения на этот счёт развеялись, как только я там побывала. Кстати, теперь я знаю. что слово "Сахара" не имеет ничего общего с сахаром. Означает оно в переводе с арабского "однообразная коричневая равнина". Теперь мне слышится в нём хрип пересохшего от зноя горла. Да и может ли быть иначе при постоянной засухе. Там вообще не бывает дождя! Хотя, мне рассказывали, что дождь всё-таки бывает, но капли не успевают даже долететь до песчанной поверхности, они испаряются прямо в воздухе. Но больше всего меня поразило, конечно же, солнце. В пустыне оно похоже на гигантский огненный шар, который ранним утром поднимается из-за горизонта и вместе с сухим ветром заставляет всё вокруг нестерпимо жаждать. Постоянно хочется пить, горячий ветер обжигает губы, а подошва обуви накаляется от песка настолько, что долго стоять на одном месте просто невыносимо. Еще более сильное впечатление на меня и моих спутников произвела ночь в пустыне. Поверьте мне, холод ночью настолько пронизывает до костей, что начинаешь торопить время, чтобы наконец вернулось солнце. Такого перепада температур не выносят даже камни, они лопаются по ночам с ужасным треском. Жители суровой пустыни говорят: "Солнце в нашей стране заставляет кричать даже камни". Одним словом, впечатления настолько противоречивы от всей этой жуткой, и, вместе с тем, фантастической картины, что невольно начинает тянуть назад, в это уникальное место на планете. Благодаря моему путешествию я начала по-особому ценить то, что имею. По-особому стала дорога мне вода. Даже как-то стыдно, что раньше я могла расходовать её, не задумываясь, что где-то её катастрофически не хватает просто для того, чтобы утолить жажду. Но особенно дорог стал мне родной наш край, с его мягким теплом и дождями, с листвой деревьев и речной гладью. Путешествовать интересно, но дома всё-таки лучше!
1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація. 2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки. 3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.
5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка? Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»? Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу? Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.
9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець". 10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.
11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)? В. Врятувавши в лісі хлопчика
12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,
Кстати, теперь я знаю. что слово "Сахара" не имеет ничего общего с сахаром. Означает оно в переводе с арабского "однообразная коричневая равнина". Теперь мне слышится в нём хрип пересохшего от зноя горла. Да и может ли быть иначе при постоянной засухе. Там вообще не бывает дождя! Хотя, мне рассказывали, что дождь всё-таки бывает, но капли не успевают даже долететь до песчанной поверхности, они испаряются прямо в воздухе.
Но больше всего меня поразило, конечно же, солнце. В пустыне оно похоже на гигантский огненный шар, который ранним утром поднимается из-за горизонта и вместе с сухим ветром заставляет всё вокруг нестерпимо жаждать. Постоянно хочется пить, горячий ветер обжигает губы, а подошва обуви накаляется от песка настолько, что долго стоять на одном месте просто невыносимо.
Еще более сильное впечатление на меня и моих спутников произвела ночь в пустыне. Поверьте мне, холод ночью настолько пронизывает до костей, что начинаешь торопить время, чтобы наконец вернулось солнце. Такого перепада температур не выносят даже камни, они лопаются по ночам с ужасным треском. Жители суровой пустыни говорят: "Солнце в нашей стране заставляет кричать даже камни". Одним словом, впечатления настолько противоречивы от всей этой жуткой, и, вместе с тем, фантастической картины, что невольно начинает тянуть назад, в это уникальное место на планете. Благодаря моему путешествию я начала по-особому ценить то, что имею. По-особому стала дорога мне вода. Даже как-то стыдно, что раньше я могла расходовать её, не задумываясь, что где-то её катастрофически не хватает просто для того, чтобы утолить жажду. Но особенно дорог стал мне родной наш край, с его мягким теплом и дождями, с листвой деревьев и речной гладью. Путешествовать интересно, но дома всё-таки лучше!