Мої потчуття до Акакiя Акакiойвича ?... Акакій Акакійович – боязка, прибита нуждою людина, яка ціною важкої праці і болісних принижень заробляє свої чотириста рублів на рік; це забита, безсловесна істота, яка покірливо зносить «канцелярські глузування» своїх товаришів по службі і грубість начальників. Акакій Акакійович сам усвідомлює свою малість, він ні на що більше не претендує. Щодня, з року в рік, переписуючи папери, він давно вже не має ніяких інших інтересів. Прийшовши додому зі служби, Акакій Акакійович думає тільки про те, «що Бог пошле переписувати завтра». Але у нього е також i гарнi риси , як доброзичливе ставлення до людей, працьовитість, розвинене почуття обов’язку. Акакій Акакійович, за словами письменника, був навіть людиною пристрасною: літери він виводив з любов’ю, при цьому насолода виражалася на його обличчі, коли ж він добирався до букв-фаворитів, то поринав весь у роботу, забуваючи образи і нужду. В цьому забитому життям чиновнику прокинувся чоловік, коли з’явилася у нього мета в житті – нова шинель. Ціною найсуворішої економії протягом року йому вдалося зібрати необхідну суму. Тому стає зрозумілим, в яку катастрофу перетворюється пропажа шинелі. Пiсля iї пропажi боязкий і забитий Акакій Акакійович захворів нервовою лихоманкою, яка і забрала його в могилу. Смиренність і покірність Акакія Акакійовича, все його бідне життя викликає біль за принижену людину, співчуття до нього. У фіналі ця маленька, несмілива людина, доведена світом сильних до відчаю, протестує проти бездушності, грубості, деспотизму.
Дочь Троекурова Мария не знала, что Дефорж, учитель, это враг ее отца Владимир Дубровский.
Сначала она совсем не обращала на него внимания. После того как Дефорж убил голодного медведя, жившего у Троекуровых, девушка оценила храбрость учителя. Она все больше и больше стала проявлять интерес к его личности. Дошло до того, что Владимир признался, кто он есть на самом деле и попросил Машу обращаться к нему в случае необходимости. Дочь Троекурова доверилась Владимиру и отправила ему записку с о когда ее насильно выдавали замуж за Верейского. Владимир пришел и даже отворил дверцы кареты, в которой ехала Маша. Но девушка не отправилась вслед за Владимиром, потому что перед алтарем поклялась быть верной Верейскому.
Акакій Акакійович – боязка, прибита нуждою людина, яка ціною важкої праці і болісних принижень заробляє свої чотириста рублів на рік; це забита, безсловесна істота, яка покірливо зносить «канцелярські глузування» своїх товаришів по службі і грубість начальників. Акакій Акакійович сам усвідомлює свою малість, він ні на що більше не претендує. Щодня, з року в рік, переписуючи папери, він давно вже не має ніяких інших інтересів. Прийшовши додому зі служби, Акакій Акакійович думає тільки про те, «що Бог пошле переписувати завтра». Але у нього е також i гарнi риси , як доброзичливе ставлення до людей, працьовитість, розвинене почуття обов’язку. Акакій Акакійович, за словами письменника, був навіть людиною пристрасною: літери він виводив з любов’ю, при цьому насолода виражалася на його обличчі, коли ж він добирався до букв-фаворитів, то поринав весь у роботу, забуваючи образи і нужду.
В цьому забитому життям чиновнику прокинувся чоловік, коли з’явилася у нього мета в житті – нова шинель. Ціною найсуворішої економії протягом року йому вдалося зібрати необхідну суму. Тому стає зрозумілим, в яку катастрофу перетворюється пропажа шинелі. Пiсля iї пропажi боязкий і забитий Акакій Акакійович захворів нервовою лихоманкою, яка і забрала його в могилу.
Смиренність і покірність Акакія Акакійовича, все його бідне життя викликає біль за принижену людину, співчуття до нього. У фіналі ця маленька, несмілива людина, доведена світом сильних до відчаю, протестує проти бездушності, грубості, деспотизму.
Пушкин А. С. " Дубровский ".
Дочь Троекурова Мария не знала, что Дефорж, учитель, это враг ее отца Владимир Дубровский.
Сначала она совсем не обращала на него внимания. После того как Дефорж убил голодного медведя, жившего у Троекуровых, девушка оценила храбрость учителя. Она все больше и больше стала проявлять интерес к его личности. Дошло до того, что Владимир признался, кто он есть на самом деле и попросил Машу обращаться к нему в случае необходимости. Дочь Троекурова доверилась Владимиру и отправила ему записку с о когда ее насильно выдавали замуж за Верейского. Владимир пришел и даже отворил дверцы кареты, в которой ехала Маша. Но девушка не отправилась вслед за Владимиром, потому что перед алтарем поклялась быть верной Верейскому.
Владимир скрылся за границей.