АртурКонанДойл«Пригоди Шерлока Холмса»
Досьє Шерлока Холмса
Завдання: заповнивши «Досьє Шерлока Холмса», охарактеризувати образ класичного детектива.
1.Прізвище, ім’я … (Холмс, Шерлок)
2.Дата, місце народження…(1887, повість «Етюд у багряних тонах»)
3. Адреса…(Лондон, Бейкер-стріт, №221 Велика Британія)
4. Портрет…(Височезний, худорлявий, з орлиним профілем, пронизливим поглядом, він умів
майстерно перевтілюватися. . .)
5. Рід занять… (детектив-любитель, герой детективних оповідань та повістей, зокрема,
«Спілка рудих», «Голубий карбункул», «Пістрява стрічка», «Собака Баскервілів»)
6. Творець образу Шерлока Холмса…(сер Артур КонанДойл, англійський письменник ХІХ ст.)
7. Прототип детектива… (професор медицини Беллс)
8. Захоплення…(розкриття злочинів, спорт (бокс), музика (гра на скрипці), філософія,
література, природничі науки)
9. Яким принципом керувався Шерлок Холмс у своїй роботі? (він працював з любов’ю до
мистецтва, а не заради грошей, ніколи не брався до розслідування, якщо справа не обіцяла чогось
надзвичайного)
10. Як поводить себе Шерлок Холмс під час розслідування? (досить помірковано, не поспішає,
шукає переконливі докази, логічно мислить)
11.Риси вдачі Шерлока Холмса(розумний, інтелігентний, з добре розвиненим логічним
мисленням, професіонал у своїй справі)
12. Коротко про справи детектива, шозапам’яталися найбільше…
Однажды, веселясь с проезжими чумаками, дед начал плясать на заколдованном месте, а ноги не пляшут. Он в сердцах и пожелал сатане за его проделки подавиться гнилой дыней, и тут же оказался в незнакомом месте, вроде как у попа в огороде, а в стороне у дороги могилка со свечкой, указывающая на закрытый клад. Несколько раз дед ходил клад откапывать, а сатана его манил, кружил и пугал разными голосами. Но открыл всё-таки дед котёл с кладом и принёс его домой, обещая внукам сытую и богатую жизнь. А когда окрыли котёл, там вместо золотых монет оказался мусор.
С тех пор дед сам никаким чертям не верит и внукам наказал не верить, а заколдованное место огородил и стал сливать туда мусор.
Через три дня возвращался Егор Иванович к себе в деревню, а его знакомый провожал его. Лошади с ними не было. Егор Иванович расстраивался, как можно было два года "жрать солому" и копить, а потом пропить только что купленную лошадь и ругался, зачем вообще вином торгуют. Его знакомый утешал его и говорил, что зато будет что вспомнить.