ask questions to the sentences starting with the words in brackets:
1. she consulted her programme to conceal her flush. (what? )
2. they went to a shoe department. (where? )
3. she has already brushed her clothes and shoes. (what? )
4. they are never late for their classes. (who? )
5. it takes me half an hour to get to my work. (how long? )
Відповідь:
Основной темой произведения являются размышления писателя о чувстве человеческого сострадания к ближнему к чудодейственному исцелению от тяжелых недугов.
Главными персонажами рассказа представлены старушка по имени Баба Дуня, пережившая все тяготы и лишения страшного военного времени, серьезно повредившие ее немолодую психику, и ее внук Гриша, мальчик подросткового возраста.
Бабушка является деревенской жительницей, не любящей навещать родных, живущих в городских условиях, поскольку Бабу Дуню по ночам мучают кошмарные сны, во время которых пожилая женщина громко кричит, стонет и зовет на
Близкие предпринимают попытки излечить бабушку от психического расстройства, обращаясь к различным докторам, приобретая необходимые лекарства, но это не приносит несчастной старушке избавления от болезни. В течение дня бабушка, хлопоча по хозяйству, забывает об ужасах войны, но с наступлением ночи болезненные воспоминания снова настигают ее во сне.
На летние каникулы Баба Дуня с нетерпением ожидает приезда любимого внука, который предупрежден о бабушкином недуге родными, советующими Грише в случае кошмарных снов женщины выводить ее из этого состояния путем пробуждения.
Ночью мальчик слышит болезненный бред бабушки, но не решается разбудить ее, а старательно пытается понять какие воспоминания мучают любимую Бабу Дуню. Из стонов и криков старушки Гриши понимает, что в военное время у бабушки теряются драгоценные хлебные талоны и от страха приближения голодной смерти женщина теряет рассудок и понимание происходящего. В душе мальчика просыпается искренняя жалость к родному человеку, проникшись тем ощущения горя и ужаса, которые испытала его бабуля.
Гриша вступает в беседу со спящей бабушкой и ей советами отыскать ценные карточки на хлеб, тем самым успокоив несчастную больную.
Проведя всю ночь у постели улыбающейся во сне Бабы Дуни, внук неосознанно, проявив истинные чувства сострадания и милосердия, исцелил собственную бабушку от мучительных ежедневных снов, в которых женщина раз от раза переживала немыслимые страдания.
Повествуя в рассказе о бессонной ночи, проведенной внуком с больной бабушкой, писатель акцентирует внимание на проблемах людей, переживших ужасы войны, нуждающихся в сочувствии, понимании, милосердии, доброте, любви и заботе окружающих.
Просвітництво є необхідним ступенем культурного розвитку будь-якого суспільства, яке відходить від феодального життя. Просвітництво у своїх основах демократичне, а головні цінності епохи просвітництва – виховання і освіта та залучення до цього усіх в населення.
Просвітителі висунули свою ідею формування особистості і показали, що кожна людина відрізняється розумом, фізичною і духовною силою. У світ люди приходять рівними і вже на протязі свого життя отримують різні знання, по-різному тренують моральну стійкість і розвивають фізичну силу. Уми просвітителів хвилює ідея рівності: не тільки перед богом, а й перед іншими людьми.
Ще однією цінністю епохи просвітництва вважається ідея рівності усіх людей перед законом, перед суспільством. Не дивно, що у запалі ідейної боротьби просвітителі вважали релігію у тому вигляді, в якому надавала її католицька церква, найнебезпечнішим ворогом людини. Крім того, просвітництво включало до себе безмежну віру його прихильників у те, що світ можна змінити на краще, і робити це будуть освічені та гідні люди.
Орієнтиром для тих, хто свято вірив у утопії просвітництва, була “природна поведінка”, ''природна людина”, “природне суспільство”. Оскільки одним з найяскравіших представників просвітництва був французький філософ і письменник Вольтер, він не міг обійти стороною цю проблему. Результатом стала його повість “Простак” – твір про “природну людину”, яка несподівано опинилася в умовах тогочасного французького суспільства.
В історії людства просвітителів хвилювали глобальні проблеми: Що таке поступ? Чому і коли і виникла нерівність? Як з’явилася держава? На ці запитання і намагалися знайти відповіді кращі письменники, поети і філософи того часу. В області педагогіки і моралі просвітництво покладало великі надії на силу виховання і проповідувало ідеали гуманності. Щодо суспільного життя, політики і законів, то просвітники намагалися донести до своїх сучасників ідеали рівності всіх людей перед законом і суспільством, ідеали звільнення від несправедливих уз, встановлених законами та невірними моральними нормами розбещеного суспільства.
З висоти нашого часу ідеали просвітництва можуть виглядати для нас дещо примітивними і в деяких випадках невірними, але, незважаючи на це, епоха Просвітництва стала найважливішим поворотним пунктом в духовному розвитку Європи, вплинула на всі сфери соціально-політичного і культурного життя. Розвінчавши політичні та правові норми, естетичні та етичні кодекси старого станового суспільства, просвітителі зробили титанічну роботу над створенням позитивної, зверненої насамперед до людини, незалежно від її соціальної приналежності, системи цінностей, яка органічно увійшла в кров і плоть західної цивілізації.
Просвітителі походили з різних класів і станів: аристократії, дворян, духовенства, службовців, представників торгово-промислових кіл. Різноманітні були й умови, в яких вони жили. У кожній країні просвітницький рух мав відбиток національної самобутності і культури. Але моральні і духовні цінності у прихильників цього руху були спільними, і саме вони стали основою морального кодексу сучасного суспільства і поведінки людини у сучасному цивілізованому суспільстві.