После Октябрьской революции Россию покинули многие известные литераторы, среди которых оказался и Иван Бунин. Знаменитый русский поэт и писатель очень болезненно воспринял смену власти и начало гражданской войны, поэтому решил на время уехать из страны. В глубине души он понимал, что, возможно, расстается с Россией навсегда, и очень скоро это предположение подтвердилось. Однако с первых дней горечь разлуки с родиной не давала Бунину покоя, и в 1922 году он написал стихотворение «У птицы есть гнездо, у зверя есть нора…» .
Вовки активні переважно в нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Про свою присутність вони дають знати голосним виттям, що дуже відрізняється за своїм характером у дорослих самців, вовчиць та молодих, а також залежно від ситуації. Справа в тому, що за до різного роду завивань вовки обмінюються інформацією про наявність здобичі, появу інших вовків на території зграї, появу людей та інші важливі події. Вовки мають також досить розвинуту міміку — вирази їхньої морди, пози та положення хвоста можуть бути вельми різноманітними, що віддзеркалює емоційний стан тварин та має першорядне значення для встановлення контактів між особинами або, навпаки, запобігання сутичок. Із органів чуття у вовків найрозвиненішим є слух, дещо слабкішими — зір та нюх.
После Октябрьской революции Россию покинули многие известные литераторы, среди которых оказался и Иван Бунин. Знаменитый русский поэт и писатель очень болезненно воспринял смену власти и начало гражданской войны, поэтому решил на время уехать из страны. В глубине души он понимал, что, возможно, расстается с Россией навсегда, и очень скоро это предположение подтвердилось. Однако с первых дней горечь разлуки с родиной не давала Бунину покоя, и в 1922 году он написал стихотворение «У птицы есть гнездо, у зверя есть нора…» .
Вовки активні переважно в нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Про свою присутність вони дають знати голосним виттям, що дуже відрізняється за своїм характером у дорослих самців, вовчиць та молодих, а також залежно від ситуації. Справа в тому, що за до різного роду завивань вовки обмінюються інформацією про наявність здобичі, появу інших вовків на території зграї, появу людей та інші важливі події. Вовки мають також досить розвинуту міміку — вирази їхньої морди, пози та положення хвоста можуть бути вельми різноманітними, що віддзеркалює емоційний стан тварин та має першорядне значення для встановлення контактів між особинами або, навпаки, запобігання сутичок. Із органів чуття у вовків найрозвиненішим є слух, дещо слабкішими — зір та нюх.
Объяснение: