У своїх творах Пушкін часто вдається до такого прийому, як антитеза, тому і в його знаменитому романі у віршах читач бачить протиставлення іронічного Онєгіна і палкого Ленського, життя столичного світла і сільського товариства, бачимо ми і протиставлення двох сестер Тетяни Ларіної і Ольги Ларіної. Їх порівняльна характеристика включає в себе як подібності, так і відмінності. При цьому схожість між ними не так вже і багато. Єдине, що їх об’єднує — спорідненість та однакові умови виховання.
Ольга і Тетяна — рідні сестри. Вони отримали однакову освіту, проживали в рівних умовах, виховувалися одними і тими ж батьками. Дівчата простодушні, милі і гостинні. Але, мабуть, це і все, що героїнь об’єднує, адже за характером, поведінкою, зовнішністю це абсолютно різні особистості. Та й у самого автора ставлення до дівчат відрізняється. Адже Тетяна для Пушкіна — це милий ідеал, в той час як Ольга швидко набридає. Чому так? Щоб отримати відповідь на це питання, зупинимося докладніше на порівняльній характеристиці Тетяни і Ольги, використавши таблицю і цитати з твору Євгеній Онєгін.
Один из приемов - передача глубоких чувств, проникновение во внутренний мир любящей героини, акцент на единичных бытовых деталях. В стихотворении
"Сжала руки под темной вуалью…" передаются судорожные движения лирической героини, пытающейся удержать любовь и любимого ("Уйдешь, я умру"). Ее напряженному состоянию противостоит спокойная фраза (обратим внимание, сказанная "спокойно и жутко") "Не стой на ветру", которая сводит на нет восприятие чувств героини ее любимым и тем самым усиливает трагичность любовной ситуации. "Сероглазый король" - одно из самых популярных стихотворений Ахматовой о любви, передающих драму чувств, женскую тоску по любимому, печаль от утраты, нежность к "сероглазой" дочери. В этом стихотворении поэтесса обращается к разговорной речи, почти афористичной. Исследователи отмечают, что это язык раздумий. Через события и детали раскрывается лирический сюжет стихотворения, передается нежное чувство, тоска, ревность, любовь, печаль, т. е. раскрывается состояние женского сердца. Есть в нем и лирическая кульминация "Дочку мою я сейчас разбужу, / В серые глазки ее погляжу". Итог стихотворения: "Нет на земле твоего короля".
У своїх творах Пушкін часто вдається до такого прийому, як антитеза, тому і в його знаменитому романі у віршах читач бачить протиставлення іронічного Онєгіна і палкого Ленського, життя столичного світла і сільського товариства, бачимо ми і протиставлення двох сестер Тетяни Ларіної і Ольги Ларіної. Їх порівняльна характеристика включає в себе як подібності, так і відмінності. При цьому схожість між ними не так вже і багато. Єдине, що їх об’єднує — спорідненість та однакові умови виховання.
Ольга і Тетяна — рідні сестри. Вони отримали однакову освіту, проживали в рівних умовах, виховувалися одними і тими ж батьками. Дівчата простодушні, милі і гостинні. Але, мабуть, це і все, що героїнь об’єднує, адже за характером, поведінкою, зовнішністю це абсолютно різні особистості. Та й у самого автора ставлення до дівчат відрізняється. Адже Тетяна для Пушкіна — це милий ідеал, в той час як Ольга швидко набридає. Чому так? Щоб отримати відповідь на це питання, зупинимося докладніше на порівняльній характеристиці Тетяни і Ольги, використавши таблицю і цитати з твору Євгеній Онєгін.
Один из приемов - передача глубоких чувств, проникновение во внутренний мир любящей героини, акцент на единичных бытовых деталях. В стихотворении
"Сжала руки под темной вуалью…" передаются судорожные движения лирической героини, пытающейся удержать любовь и любимого ("Уйдешь, я умру"). Ее напряженному состоянию противостоит спокойная фраза (обратим внимание, сказанная "спокойно и жутко") "Не стой на ветру", которая сводит на нет восприятие чувств героини ее любимым и тем самым усиливает трагичность любовной ситуации. "Сероглазый король" - одно из самых популярных стихотворений Ахматовой о любви, передающих драму чувств, женскую тоску по любимому, печаль от утраты, нежность к "сероглазой" дочери. В этом стихотворении поэтесса обращается к разговорной речи, почти афористичной. Исследователи отмечают, что это язык раздумий. Через события и детали раскрывается лирический сюжет стихотворения, передается нежное чувство, тоска, ревность, любовь, печаль, т. е. раскрывается состояние женского сердца. Есть в нем и лирическая кульминация "Дочку мою я сейчас разбужу, / В серые глазки ее погляжу". Итог стихотворения: "Нет на земле твоего короля".