Цікавою була маринка, все їй треба знати. почує, наприклад, якесь нове слово - неодмінно спитає, а що воно значить. пояснять їй раз - і запам'ятає. та трапилось маринці одне слово, яке вона ніяк не могла втямити. а слово те звичайнісіньке: «зараз». і якби через нього не стався один неприємний випадок, маринка, мабуть, і досі б його не зрозуміла. прокинулась дівчинка в неділю, сяк-так одягнулась і давай бавитись ляльками. мама каже їй: - ти, доню, спершу ліжко застели, вмийся, а тоді вже грайся. а маринка на те: - зараз, мамусю, - і знову грається. і скільки разів не повторювала їй мама, вона все своє: «зараз» та «зараз». «напевно, не розуміє дочка цього слова», - подумала мама. от і каже чоловікові: - може сьогодні поїдемо в зоопарк? погода чудова. давно вже там не були. як почула те маринка, так і закрутилась по кімнаті дзиґою. ой, мамочко, як добре ти надумала! давай швидше снідати і поїдемо. - зараз, - відказала спокійно мама і пішла до кухні. не сидиться маринці в кімнаті - мамусю, ми скоро будемо снідати? - зараз, доню, - знову відповідає мама, а сама порається біля плити. бігає маринка і кімнати в кухню, то попросить маму плаття випрасувати, то бант блакитний зав'язати. а мама на те - «зараз» та «зараз». прикро стало маринці розрюмсалась. - чого це ти плачеш? - питає тато. - я маму стільки просила, а вона все відповідає, що зараз, і нічого не і знову хлюпнула носом. - ая чув, що «зараз» - це „потім”. - хто ж тобі таке сказав? – дивується маринка - а твоє незастелене ліжко, розкидані ляльки, неприбрані звечора подивилася навколо маринка, витерла кулачками сльози і сказала: - я татуню, усе приберу. і швиденько все прибрала. отак і зрозуміла маринка те «зараз». а як тільки зрозуміла, то й мама вже не барилась: посміхаючись подала снідати. сніданок видався маринці надзвичайно смачним. і незабаром усі поїхали в зоопарк. до цього оповідання треба написати текст 4-5 речень "чи вважаєш ти маринку допитливою? "
