3 618 року в Китаї починається правління династії Тан, котре тривало майже триста років. Внаслідок об'єднання ворогуючих між собою князівств було створено могутню танську державу.Доти небачена широта спілкування із зовнішнім світом сприяло знайомству з різними досі незнайомими для Китаю релігійними поглядами. Ця широта сприяла релігійному терпінню, а разом з ним і свободі висловлення думок.Традиційна повага до літератури набула практичного характеру: одним із головних предметів на екзаменах на чиновничі посади була поезія. Поезія усіляко заохочувалася нерідко правителями країни, які самі писали вірші. У політику і літературу прийшли вихідці з сімей середніх і дрібномаєтних землевласників, котрі виросли в селах і були більш близькі до народу, ніж стара аристократична верхівка. Це не могло не вплинути на літературу.Світогляд танського літератора набагато розширився. Життєвий досвід поета вже не обмежувався рідним селищем і недалеким містечком, а охоплював велику країну з неоднаковими умовами життя в різних її куточках. Поет, який усе частіше був державним чиновником, і своєю службою, і творчістю змушений був брати участь у житті країни.Коли ми звертаємося до танської літератури, передусім ми говоримо про ліричну поезію. Вона продовжила й розвила великі досягнення минулого й піднялася на небувалу височінь.Долаючи внутрішню порожнечу та квітчастість віршів V- VI століть, перші танські поети хоча й були носіями цих вад, але на їхню творчість вже лягла печатка нового: майбутня простота форми й глибина поетичної думки.У танські часи переживали свій розквіт п'яти- і семисловні вірші з двохрядковою строфою, з обумовленим чергуванням тонів, з єдиною римою. Вони дали велику можливість застосуванню в поезії розмовної мови. Новаторство танської поезії поєднувалося з традиційністю зображальних засобів і висловлювалося не тільки у відкритті нової, але - часто - в поглибленні звичної теми. Гори й ріки, застава та місяць, мандрівник, верба й весна - все це існувало й розвивалось у китайській поезії з давніх-давен, і все це набувало протягом століть нову забарвленість. У русі поезії від піднесеності до повсякденності й конкретності відобразився той генеральний напрямок поезії танського часу, на якому були досягнуті найбільші її перемоги.На початку танської поезії стояли такі видатні майстри, як Ван Бо, Лу Чжао-лінь, Чень Цзі-ан, Мен Хао-жань, Гао Ші та інші. Окрім "тихої" поезії того часу була й інша - поезія битв і мандрів, яка зображувала людину в неспокійних, бурхливих обставинах. Кожен із цих різних поетів так чи інакше передував творчості своїх геніальних сучасників - Лі Бо та Ду Фу
это произведение о мужчине по имени матео фольконе.у него была жена и четверо детей - 3 девочек и 1 мальчик.маттео отличался гостеприимностью по отношению к любому человеку,кем бы он не был.так же он отличался тем что хорошо стрелял. однажды он ушел на охоту, и оставил сына фортуннато за главного.в это время один беглец бежал мимо дома матео,и просил у фортунато прикрытия от полиции которая бежала за ним. фортуннато спряталбеглеца, нокогда пришла полиция выдал беглеца. отец узнав что натворил фортуннато,застрелил его.
это произведение о мужчине по имени матео фольконе.у него была жена и четверо детей - 3 девочек и 1 мальчик.маттео отличался гостеприимностью по отношению к любому человеку,кем бы он не был.так же он отличался тем что хорошо стрелял. однажды он ушел на охоту, и оставил сына фортуннато за главного.в это время один беглец бежал мимо дома матео,и просил у фортунато прикрытия от полиции которая бежала за ним. фортуннато спряталбеглеца, нокогда пришла полиция выдал беглеца. отец узнав что натворил фортуннато,застрелил его.
вообще повесть интересная,прочитай : d