В своем произведении «Июль - макушка лета», посвященном теме летнего времени года, которое безвозвратно проходит, советский поэт Александр Твардовский размышляет над происходящим и искусно обыгрывает древнюю русскую поговорку «июль – макушка лета». Наши предки, жившие в ладу с матушкой-природой, замечали самые на первый взгляд незначительные изменения в окружающем мире и по ним судили о смене времен года.
Александр Трифонович, унаследовавший от матери тонкую душевную организацию, как и она очень трепетно относился к самым незначительным мелочам, которые для других людей оставались незаметными (дуновение ветерка, звук пастушьего рожка и т.д.). Именно поэтому его лирические произведения полны любви и чувства трепетного поклонения к природе, к которой он был очень внимателен и подмечал все мельчайшие изменения, в ней происходящие.
Шановний Олександре Сергійовичу! На мою думку, ви є одним із найвизначніших і найталановитіших російських письменників. Ваша творчість завжди викликала в мене повагу і захоплення. Чимало митців усіх минулих епох можуть позаздрити вашій майстерності та художньому смаку. Особливе враження справив на мене ваш неповторний роман у віршах «Євгеній Онєгін», включений до навчальної програми з зарубіжної літератури. Прочитавши цей твір, я отримала велике естетичне задоволення, що стало можливим завдяки цікавому та непередбачуваному сюжету, глибині характерів персонажів і високохудожньому стилю віршування.
Я вважаю, що віршований роман «Євгеній Онєгін» є перлиною російської та світової літератури дев’ятнадцятого століття. Цей твір і в наш час приваблює безліч читачів різного віку, що живуть на різних континентах.
В своем произведении «Июль - макушка лета», посвященном теме летнего времени года, которое безвозвратно проходит, советский поэт Александр Твардовский размышляет над происходящим и искусно обыгрывает древнюю русскую поговорку «июль – макушка лета». Наши предки, жившие в ладу с матушкой-природой, замечали самые на первый взгляд незначительные изменения в окружающем мире и по ним судили о смене времен года.
Александр Трифонович, унаследовавший от матери тонкую душевную организацию, как и она очень трепетно относился к самым незначительным мелочам, которые для других людей оставались незаметными (дуновение ветерка, звук пастушьего рожка и т.д.). Именно поэтому его лирические произведения полны любви и чувства трепетного поклонения к природе, к которой он был очень внимателен и подмечал все мельчайшие изменения, в ней происходящие.
Відповідь:
Шановний Олександре Сергійовичу! На мою думку, ви є одним із найвизначніших і найталановитіших російських письменників. Ваша творчість завжди викликала в мене повагу і захоплення. Чимало митців усіх минулих епох можуть позаздрити вашій майстерності та художньому смаку. Особливе враження справив на мене ваш неповторний роман у віршах «Євгеній Онєгін», включений до навчальної програми з зарубіжної літератури. Прочитавши цей твір, я отримала велике естетичне задоволення, що стало можливим завдяки цікавому та непередбачуваному сюжету, глибині характерів персонажів і високохудожньому стилю віршування.
Я вважаю, що віршований роман «Євгеній Онєгін» є перлиною російської та світової літератури дев’ятнадцятого століття. Цей твір і в наш час приваблює безліч читачів різного віку, що живуть на різних континентах.
Пояснення: