Риси характери Сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований «Сіроманець» цитатна характеристика Сашка — «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; — «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; — «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; — «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; — «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; — «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
Роман Льва Николаевича Толстого «Война и мир» писался в 1863-1869 годах. Для ознакомления с основными сюжетными линиями романа, предлагаем учащимся 10 класса и всем, кто интересуется русской литературой, прочитать «Войну и мир» в кратком содержании по главам и частям онлайн.
«Война и мир» относится к литературному направлению реализм: в книге подробно описан ряд ключевых исторических событий, изображены типичные для российского общества персонажи, основной конфликт – «герой и общество». Жанр произведения роман эпопея: «Война и мир» включает в себя как признаки романа (наличие нескольких сюжетных линий, описание развития персонажей и кризисных моментов в их судьбе), так и эпопеи (глобальные исторические события, всеохватывающий характер изображения действительности). В романе Толстой затрагивает многие «вечные» темы: любви, дружбы, отцов и детей, поиска смысла жизни, противостояния войны и мира как в глобальном смысле, так и в душах героев.
Главные герои
Андрей Болконский – князь, сын Николая Андреевича Болконского, был женат на маленькой княгине Лизе. Находится в постоянном поиске смысла жизни. Участвовал в Аустерлицкой битве. Умер от ранения, полученного во время Бородинского сражения.
Наташа Ростова – дочь графа и графини Ростовых. В начале романа героине всего 12 лет, Наташа взрослеет на глазах читателя. В конце произведения выходит замуж за Пьера Безухова.
Пьер Безухов – граф, сын графа Кирилла Владимировича Безухова. Был женат на Элен (первый брак) и на Наташе Ростовой (второй брак). Увлекался масонством. Присутствовал на поле битвы во время Бородинского сражения.
Николай Ростов – старший сын графа и графини Ростовых. Участвовал в военных кампаниях против французов и Отечественной войне. После смерти отца берет на себя заботы о семье. Женился на Марье Болконской.
Илья Андреевич Ростов и Наталья Ростова – графы, родители Наташи, Николая, Веры и Пети. Счастливая супружеская пара, живущая в согласии и любви.
Николай Андреевич Болконский – князь, отец Андрея Болконского. Видный деятель Екатерининской эпохи.
Марья Болконская – княжна, сестра Андрея Болконского, дочь Николая Андреевича Болконского. Набожная девушка, живущая ради своих близких. Вышла замуж за Николая Ростова.
Соня – племянница графа Ростова. Живет у Ростовых на попечении.
Федор Долохов – в начале романа он офицер Семеновского полка. Один из лидеров партизанского движения. Во время мирной жизни постоянно участвовал в кутежах.
Василий Денисов – друг Николая Ростова, ротмистр, эскадрилией
Риси характери Сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований «Сіроманець» цитатна характеристика Сашка — «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; — «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; — «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; — «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; — «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; — «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
О произведенииРоман Льва Николаевича Толстого «Война и мир» писался в 1863-1869 годах. Для ознакомления с основными сюжетными линиями романа, предлагаем учащимся 10 класса и всем, кто интересуется русской литературой, прочитать «Войну и мир» в кратком содержании по главам и частям онлайн.
«Война и мир» относится к литературному направлению реализм: в книге подробно описан ряд ключевых исторических событий, изображены типичные для российского общества персонажи, основной конфликт – «герой и общество». Жанр произведения роман эпопея: «Война и мир» включает в себя как признаки романа (наличие нескольких сюжетных линий, описание развития персонажей и кризисных моментов в их судьбе), так и эпопеи (глобальные исторические события, всеохватывающий характер изображения действительности). В романе Толстой затрагивает многие «вечные» темы: любви, дружбы, отцов и детей, поиска смысла жизни, противостояния войны и мира как в глобальном смысле, так и в душах героев.
Главные героиАндрей Болконский – князь, сын Николая Андреевича Болконского, был женат на маленькой княгине Лизе. Находится в постоянном поиске смысла жизни. Участвовал в Аустерлицкой битве. Умер от ранения, полученного во время Бородинского сражения.
Наташа Ростова – дочь графа и графини Ростовых. В начале романа героине всего 12 лет, Наташа взрослеет на глазах читателя. В конце произведения выходит замуж за Пьера Безухова.
Пьер Безухов – граф, сын графа Кирилла Владимировича Безухова. Был женат на Элен (первый брак) и на Наташе Ростовой (второй брак). Увлекался масонством. Присутствовал на поле битвы во время Бородинского сражения.
Николай Ростов – старший сын графа и графини Ростовых. Участвовал в военных кампаниях против французов и Отечественной войне. После смерти отца берет на себя заботы о семье. Женился на Марье Болконской.
Илья Андреевич Ростов и Наталья Ростова – графы, родители Наташи, Николая, Веры и Пети. Счастливая супружеская пара, живущая в согласии и любви.
Николай Андреевич Болконский – князь, отец Андрея Болконского. Видный деятель Екатерининской эпохи.
Марья Болконская – княжна, сестра Андрея Болконского, дочь Николая Андреевича Болконского. Набожная девушка, живущая ради своих близких. Вышла замуж за Николая Ростова.
Соня – племянница графа Ростова. Живет у Ростовых на попечении.
Федор Долохов – в начале романа он офицер Семеновского полка. Один из лидеров партизанского движения. Во время мирной жизни постоянно участвовал в кутежах.
Василий Денисов – друг Николая Ростова, ротмистр, эскадрилией