• .Чем пленил поэтессу А. Ахматову поступок Лотовой жены? • Что тревожит ее сердце?
• В чем заключается духовная сила Лотовой жены?
• Выпишите эпитеты, метафоры, сравнения. Сделайте вывод.
• Как, с вашей точки зрения, А. Ахматова понимает поступок
Лотовой жены?
Объяснение:
Сліпий музикант” Короленко аналіз (паспорт) Автор – Володимир Короленко Рік написання – 1886 Жанр: Повість Тема: Духовне випробування особистості, яка мас знайти саму себе, сенс свого існування серед людей. Роль мистецтва у формуванні особистості Ідея. Наполегливою працею, за підтримки рідних і друзів людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота. Головні герої “Сліпий музикант” Петро Попельський – сліпий музикант; мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко); дядько Максим (брат матері); конюх Иохим; Евеліна – кохана Петра; брати Ставрученки; Єгорій, Роман -дзвонарі; сліпі Проблематика “Сліпий музикант” Виховання; формування позитивної життєвої позиції; пошуку сенсу життя; співчуття людському горю; ставлення до людей з обмеженими можливостями; змиритися або кинути виклик долі Композиція – 7 розділів та епілог Сюжет “Сліпий музикант” У творі є дві розповіді: про те, як еліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя; про те, як пригнічена особистим нещастям людина поборола у собі страждання, знайшла місце в житті і зуміла виховати в собі співчуття до всіх знедолених. Елементи сюжету “Сліпий музикант” Експозиція: передчуття біди – і вирок: «Дитина народишся сліпою». Це трагедія. Як складеться його життя? Розвиток дії: вплив оточуючих на долю хлопчика: ( мама, дядько Максим, Иохим, Евеліна, сліпі співці). Кульмінація: Змиритися і страждати або кинути виклик долі? ( зустріч із дзвонарем, паломництво зі сліпцями). Розв’язка: шлях пошуків, довгоочікуване щастя: дружина, син, талант, визнання. Епілог: замість сліпого, егоїстичного страждання він знайшов в душі відчуття життя. «… Він став відчувати і людське горе і людську радість». Символи у творі “Сліпий музикант” Світло – це не тільки світло сонця, недоступне сліпому, але й реальний світ, з його життям і болем, радістю і стражданням. Темрява – це не тільки вічна ніч в очах головного героя, а й тихий, відгороджений від світу куточок садиби, це і душа Петруся, замкнута на своєму стражданні. Шлях сліпого музиканта – це подолання темряви в собі, що є важливим для людини
Ассоль – головна героїня повісті «Пурпурові вітрила». Ассоль – це дівчина, чия мрія стала дійсністю. Ассоль рано втратила матір, і її виховав батько – суворий і замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним. Він не врятував його, коли того відносило в море. А те, що через нього померла Мері, мати Ассоль, власник таверни промовчав. З тих пір Ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. Крім того, Ассоль вважали несповна розуму після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. За це її називали не інакше, як «корабельна Ассоль». За вдачею це була дівчина з багатою уявою і добрим серцем. Вона могла говорити з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів менших, і щиро мріяти. Коли вона підросла, то стала справжньою красунею. Все що Ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. Її обличчя було по-дитячому наївним і променистим. Вона ні на мить не забувала про свою мрію і часто її уявляла. Навіть Лонгрен думав, що пройде час, і вона забуде слова казкаря Егля.