У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
Далёким предком белого стиха был так называемый безрифменный стих,к которому относится вся античная поэзия и европейская поэзия более позднего периода,когда традиция рифмованной поэзии ещё не сложилась. Пример безрифменного стиха:
О том. что ждёт нас, брось размышления,
Прими, как прибыль, день нам дарованный
Судьбой, и не чуждайся друг мой,
Ни хороводов, ни ласк любовных. (Гораций)
Белые стихи, в отличие от безрифменных, — это сознательное отступление отсформировавшихся правил и стихотворных традиций, игнорирование рифмы как своеобразный художественный приём. Отметим, что в безрифменном стихе размер также соблюдается.
У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
Далёким предком белого стиха был так называемый безрифменный стих,к которому относится вся античная поэзия и европейская поэзия более позднего периода,когда традиция рифмованной поэзии ещё не сложилась. Пример безрифменного стиха:
О том. что ждёт нас, брось размышления,
Прими, как прибыль, день нам дарованный
Судьбой, и не чуждайся друг мой,
Ни хороводов, ни ласк любовных. (Гораций)
Белые стихи, в отличие от безрифменных, — это сознательное отступление отсформировавшихся правил и стихотворных традиций, игнорирование рифмы как своеобразный художественный приём. Отметим, что в безрифменном стихе размер также соблюдается.