Герой рассказа виктора астафьева "васюткино озеро" родился и вырос в таёжном краю, в семье рыбака. к тринадцати он уже многое знал и умел. отец брал его на промысел. когда работы было немного, рыбаки собирались вечерами в избушке, рассказывали разные , лакомились кедровыми орешками, которыми их снабжал васютка. когда мальчик уходил в лес один, мать напоминала ему о том, что нельзя "переиначивать таёжные законы": надо обязательно брать с собой спички, хлеб, соль. в мудрости законов и в необходимости соблюдать их васютка убедился, когда заблудился. конечно, ему было страшно одному в тайге. он вспомнил рассказы о том, как будто люди в лесу иногда погибают. но васютку спасла природная память, смекалка, находчивость, знание леса, примет, приобретённые навыки и умения разжечь костёр даже в дождь, приготовить дичь, не расходовать зря "драгоценный припас" - патроны. а главное - желание выжить во что бы то ни стало. "тайга хлипких не любит, "-эти слова отца и деда вспомнились мальчику в самую страшную минуту, когда он был в отчаянии, они придали ему сил. мальчику пришлось бороться со своим страхом, с голодом, с усталостью. он предусмотрительно вешал мешок с остатками еды на сук, не поддавался соблазну съесть хлеб весь сразу, не метался по тайге, а заставлял себя соображать, в каком направлении лучше двигаться. васютка выбрал правильное направление на север, догадался, что озеро проточное, раз в нём водится речная рыба, что речка от озера обязательно выведет к енисею. васютка жил в деревне, расположенной возле тайги, поэтому с детства впитал таежные законы, которые и выжить. в тайге было страшно. он постоянно вспоминал советы и рассказы старших, и правильно оценивал их. рассказы взрослых, знание таежных законов, его самообладание, ему выжить в тех суровых условиях. все потом удивлялись, как мальцу удалось победить тайгу, васютка рассказывал правду о пережитом, но отец и дед не позволяли ему хвастаться: они растили из него настоящего мужчину, сибиряка. озеро, названное васюткиным, - это память о мужественном поведении заблудившегося мальчика.
Міфи - це твори, створені фантазією народу, в яких передаються уявлення древніх народів про походження світу, про явища природи, про богів і легендарних героїв.
Основні ознаки міфу:
1. В основі міфу майже завжди лежать досвід зіткнення зі смертю. Найглибші і значущі міфи оповідають про граничні стани, змушуючи нас вийти за межі буденного досвіду (міф про невідоме).
2. Міф проголошує реальність невидимого світу (світу богів,
Горнього, духовного і т.д.). Він на рівних правах з видимим входить в картину світу.
3. У міфі діють особливі герої, нетотожні звичайному
людині за своїми можливостями (першопредки, деміурги, первогероі, герої-визволителі світу і т.д.).
4. Міфологія завжди пов'язана з ритуалом.
5. Міф показує людині, як слід себе вести (нормативний
Міфи - це твори, створені фантазією народу, в яких передаються уявлення древніх народів про походження світу, про явища природи, про богів і легендарних героїв.
Основні ознаки міфу:
1. В основі міфу майже завжди лежать досвід зіткнення зі смертю. Найглибші і значущі міфи оповідають про граничні стани, змушуючи нас вийти за межі буденного досвіду (міф про невідоме).
2. Міф проголошує реальність невидимого світу (світу богів,
Горнього, духовного і т.д.). Він на рівних правах з видимим входить в картину світу.
3. У міфі діють особливі герої, нетотожні звичайному
людині за своїми можливостями (першопредки, деміурги, первогероі, герої-визволителі світу і т.д.).
4. Міфологія завжди пов'язана з ритуалом.
5. Міф показує людині, як слід себе вести (нормативний
зразок.