Для Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем його творчості, а особистими переживаннями. Доля жінки-кріпачки для нього — насамперед доля його рідної матері, котра передчасно померла Це, зрештою, його перша юнацька любов — Оксана Коваленко. Отже, жіноча доля для нього не тільки була соціальною, а й особистою трагедією. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Хто тільки над нею не знущався?! На панщині вона працювала однаково з чоловіками, вдома виконувала всю хатню роботу, народжувала, годувала і виховувала дітей. А скільки жінок ставали жертвами поміщицької розпусти, скільки наклало на себе руки! жіночі образи Шевченка — це насамперед невигойна, найболючіша рана кріпацтва. Згадаймо назви його творів про жінок: "Наймичка", "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця". Ці назви не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві. Десятки "благородних" поетів того часу вважали б неестетичним такий образ у своїй творчості, відвернулися б, побачивши таку жінку у житті. Шевченко не тільки не відвернувся і не тільки увів її у високий храм поезії, а назвав її своєю, рідною. Шевченкові поеми кликали до помсти над тими, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя. А балади: "Причинна", "Тополя", "Русалка", "Утоплена", "Лілея" - у кожній з нихсвоя, окрема історія нещасливого кохання, нещасливого з вини соціальних умов. Кожна з них — це прокляття тим, хто загубив жіночу долю, знівечив красу, спаплюжив гідність. Образи Шевченкових дівчат та жінок не лише багатостраждальні, а й, як правило, високоморальні. І найбільша заслуга Шевченка в тому, що він підніс жінку-кріпачку, жінку-матір на найвищий п'єдестал чистоти, глибини і вірності почуттів, моральної краси і материнської величі. Це Ганна з поеми "Наймичка", Оксана з поеми "Слепая", Катерина і Марія з однойменних поем, Сова і багато інших, чиїх імен яких ми не знаємо. Мати з дитиною завжди була для Шевченка найсвітлішим образом, уособленням краси, ніжності і благородства.
Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення не говорити про “Ляльковий дім””.
Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі – у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться?
Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант
1.
Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок Нора в чоловіка на різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)
5. Що Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке “диво” очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)
IV. Формування вмінь і навичок
1. слово вчителя
– Драма “Ляльковий дім” мала ще й іншу назву – “Нора”. Отже, у центрі уваги драматурга – Нора, дружина адвоката Хельмера.
2. міні-диспут
– Чи згодні ви з тим, що Нора – “жахлива матір”, адже покинула трьох дітей заради утвердження свого “Я”?
3. Продовження слова вчителя
– Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.
У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.
Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
Це, зрештою, його перша юнацька любов — Оксана Коваленко. Отже, жіноча доля для нього не тільки була соціальною, а й особистою трагедією. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Хто тільки над нею не знущався?! На панщині вона працювала однаково з чоловіками, вдома виконувала всю хатню роботу, народжувала, годувала і виховувала дітей. А скільки жінок ставали жертвами поміщицької розпусти, скільки наклало на себе руки!
жіночі образи Шевченка — це насамперед невигойна, найболючіша рана кріпацтва. Згадаймо назви його творів про жінок: "Наймичка", "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця". Ці назви не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві.
Десятки "благородних" поетів того часу вважали б неестетичним такий образ у своїй творчості, відвернулися б, побачивши таку жінку у житті. Шевченко не тільки не відвернувся і не тільки увів її у високий храм поезії, а назвав її своєю, рідною.
Шевченкові поеми кликали до помсти над тими, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя.
А балади: "Причинна", "Тополя", "Русалка", "Утоплена", "Лілея" - у кожній з нихсвоя, окрема історія нещасливого кохання, нещасливого з вини соціальних умов. Кожна з них — це прокляття тим, хто загубив жіночу долю, знівечив красу, спаплюжив гідність.
Образи Шевченкових дівчат та жінок не лише багатостраждальні, а й, як правило, високоморальні. І найбільша заслуга Шевченка в тому, що він підніс жінку-кріпачку, жінку-матір на найвищий п'єдестал чистоти, глибини і вірності почуттів, моральної краси і материнської величі. Це Ганна з поеми "Наймичка", Оксана з поеми "Слепая", Катерина і Марія з однойменних поем, Сова і багато інших, чиїх імен яких ми не знаємо. Мати з дитиною завжди була для Шевченка найсвітлішим образом, уособленням краси, ніжності і благородства.
Объяснение:
I. Мотивація навчальної діяльності
учнів
Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення не говорити про “Ляльковий дім””.
Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі – у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться?
Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант
1.
Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок Нора в чоловіка на різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)
5. Що Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке “диво” очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)
IV. Формування вмінь і навичок
1. слово вчителя
– Драма “Ляльковий дім” мала ще й іншу назву – “Нора”. Отже, у центрі уваги драматурга – Нора, дружина адвоката Хельмера.
2. міні-диспут
– Чи згодні ви з тим, що Нора – “жахлива матір”, адже покинула трьох дітей заради утвердження свого “Я”?
3. Продовження слова вчителя
– Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.
У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.
Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Інтерактивна вправа “Займи позицію”
1) Чи любив Хельмер свою дружину?
Так Не зовсім Ні
2) Чи була фру Лінне справжньою подругою?
Так Не зовсім
3) Чи є Крогстад негативним персонажем?
Так Не зовсім Ні
(Учні мають обгрунтувати свої позиції.)
VI. Домашнє завдання
Характеризувати образи драми. Аналізувати композицію твору.
VII. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа “мікрофон”
Закінчіть речення:
Я не вірю, що…
Мені сподобалася думка про те…
Я думаю, що в наш час…