Рассказ перемещает нас во времена 17 – 18 века на Восток. Мы знакомимся с молодым Ахметом, которому только что исполнилось 18 лет и у него умер отец лавочник. Рассказ ведется от первого лица. Он решает попытать счастье на чужбине и отправляется на корабле в Индию. Но в пути корабль попадает в страшную бурю и тонет. Ахмет со своим верным слугой успевают на лодке. Но лодка опрокидывается и герои оказываются в воде в открытом океане. Экипаж они теряют из виду. Вскоре они замечают странный корабль и плывут к нему. Однако никто не спешит к ним и, кажется, что на корабле никого нет.
Они взбираются на корабль призрак Гауфа и видят, что кругом на палубе лежат страшные мертвецы и весь пол залит кровью. К мачте с гвоздя, заколоченным в голову, вбит капитан корабля. Вокруг нет ни одной живой души, лишь куча страшных истерзанных трупов. Испуг одолевает героев. Они спускаются в каюту. Там разбросаны вещи, кругом беспорядок. Ахмет со слугой решают избавиться от трупов и выбросить их в океан. Но не тут то было. Мертвецы как будто прикованы к доскам и их не получается даже сдвинуть. Капитана с ятаганом во лбу оторвать от мачты тоже не удалось.
Наступает ночь. Ахмет засыпает прямо на палубе и сквозь сон слышит голоса, топот. На следующее утро, когда он просыпается, то понимает, что ночью мертвецы ожили. Слуга спрятался в каюте и видел, как мертвый капитан сидел за столом, пил, ел с другом.
В следующую ночь все повторяется. Мертвецы оживают, а наши герои в страхе прячутся. Так продолжается несколько дней. Выясняется, что на корабле призраке случилось что-то страшное и ужасное проклятие лежит на всем экипаже. Позже они понимают, что каждое утро корабль начинает свой путь с одного и того же места и все повторяется каждую ночь снова и снова, бесконечно. И никуда не приплыть, и они обречены навечно с кораблем призраком переживать все эти ужасы.
Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст. Роберт Бернс (1759-1796). «Моє серце в верховині…». Ідея любові до батьківщини у вірші Р. Бернса. Антитеза (рідний край – чужина). Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.). Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя) або Джанні Родарі «Листівки з видами міст» (1 твір за вибором учителя).Генрі Лонгфелло (1807-1882). «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя).Міфи північноамериканських індіанців та їхнє втілення в поемі «Пісня про Гайавату». Елементи фольклору у творі (пісні, казки, легенди та ін.). Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові. Джанні Родарі (1920-1980). «Листівки з видами міст». Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу і прагнення до його відкриття. (ТЛ) Хайку, поема, ліричний герой. (ЛК) Початкові відомості про специфіку розуміння краси в різних культурах.(УС) Видатні українські перекладачі творів зарубіжних поетів. (ЕК) Елементи фольклору і міфів у творах Р. Бернса і Г. Лонгфелло.
Они взбираются на корабль призрак Гауфа и видят, что кругом на палубе лежат страшные мертвецы и весь пол залит кровью. К мачте с гвоздя, заколоченным в голову, вбит капитан корабля. Вокруг нет ни одной живой души, лишь куча страшных истерзанных трупов. Испуг одолевает героев. Они спускаются в каюту. Там разбросаны вещи, кругом беспорядок.
Ахмет со слугой решают избавиться от трупов и выбросить их в океан. Но не тут то было. Мертвецы как будто прикованы к доскам и их не получается даже сдвинуть. Капитана с ятаганом во лбу оторвать от мачты тоже не удалось.
Наступает ночь. Ахмет засыпает прямо на палубе и сквозь сон слышит голоса, топот. На следующее утро, когда он просыпается, то понимает, что ночью мертвецы ожили. Слуга спрятался в каюте и видел, как мертвый капитан сидел за столом, пил, ел с другом.
В следующую ночь все повторяется. Мертвецы оживают, а наши герои в страхе прячутся. Так продолжается несколько дней. Выясняется, что на корабле призраке случилось что-то страшное и ужасное проклятие лежит на всем экипаже. Позже они понимают, что каждое утро корабль начинает свой путь с одного и того же места и все повторяется каждую ночь снова и снова, бесконечно. И никуда не приплыть, и они обречены навечно с кораблем призраком переживать все эти ужасы.
Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст. Роберт Бернс (1759-1796). «Моє серце в верховині…». Ідея любові до батьківщини у вірші Р. Бернса. Антитеза (рідний край – чужина). Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.). Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя) або Джанні Родарі «Листівки з видами міст» (1 твір за вибором учителя).Генрі Лонгфелло (1807-1882). «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя).Міфи північноамериканських індіанців та їхнє втілення в поемі «Пісня про Гайавату». Елементи фольклору у творі (пісні, казки, легенди та ін.). Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові. Джанні Родарі (1920-1980). «Листівки з видами міст». Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу і прагнення до його відкриття. (ТЛ) Хайку, поема, ліричний герой. (ЛК) Початкові відомості про специфіку розуміння краси в різних культурах.(УС) Видатні українські перекладачі творів зарубіжних поетів. (ЕК) Елементи фольклору і міфів у творах Р. Бернса і Г. Лонгфелло.