Чиї це слова
«А в якому іншому місці, пані, могло б вітати вас моя любов? Адже, боячись поголоски, ви не хочете зустрічатися зі мною один на один ні у вас, ні у мене »

Привет, я надеюсь, ты поймёшь Меня, тк я русская.

Объяснение:

Хочу передать привет все украинцам, их президент был в России в КВН

Підвівся Іскра, полковий обозний,

син Остряниці Якова, Іван.

(Загине теж, в бою заживши слави,

в недовгім часі після Пушкаря,

вертаючи до попелу Полтави

з посольства до московського царя) .

Увесь блідий, аж під очима чорно.

– Я люди, вислухать мене.

Багато слів страшних тут наговорено.

Ніхто не говорив про головне.

Я, може, божевільним тут здаюся.

Ми з вами люди різного коша.

Ця дівчина не так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава, –

її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни

безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

А ви тепер шукаєте їй кару.

Вона ж стоїть німа од самоти.

Людей такого рідкісного дару

хоч трохи, люди, треба берегти!

Важкий закон. І я його не зрушу.

До цього болю що іще додам?

Вона піснями виспівала душу.

Вона пісні ці залишає нам.

Ще тільки вирок – і скінчиться справа.

І славний рід скінчиться – Чураї.

А як тоді співатиме Полтава?

Чи сльози не душитимуть її?

Поднялся Искра, полковой обозный,

сын Остряницы Якова, Иван.

(Погибнет тоже, в бою снискав славы,

в непродолжительном времени после Пушкаря,

возвращаясь к пеплу Полтавы

из посольства к московскому царю) .

Весь бледный, под глазами черно.

- Я люди, выслушать меня.

Много слов страшных здесь наговорено.

Никто не говорил о главном.

Я, может, сумасшедшим здесь сдаюсь.

Мы с вами люди разного коша.

Эта девушка не так, Маруся.

Это - голос наш. Это - песня. Это - душа.

Когда в поход выходила батава, -

ее песнями плакала Полтава.

Что нам нужно на войне?

Сабли, знамена и ее песни.

Победы наши, мучения и руины

бессмертные будут в ее словах.

Она была как голос Украины,

что клокотал у наших знаменах!

А вы теперь ищете ей наказание.

Она стоит немая от одиночества.

Людей такого редкого дара

хоть немного, люди, надо беречь!

Тяжелый закон. И я его не сдвину.

К этой боли что еще добавлю?

Она песнями распевала душу.

Она песни эти оставляет нам.

Еще только приговор - и кончится дело.

И славный род закончится - Чураи.

А как тогда петь Полтава?

Или слезы не душат ее?

Объяснение: