Риси характеру Кліві – Відважний, відданий своїй справі (зберіг пошту), сильний духом, розумний, розвинена уява , винахідливий, кмітливий, цілеспрямований, оптиміст, телепат, любить життя, почуття гумору, уміє орієнтуватися в ситуації
Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку.
Герой розуміє, що вижити в умовах, коли хижаки відчувають запах твоїх думок, дуже важко, проте герой не збирається падати духом: він знаходить їжу, знаходить металевий спрут для захисту. Герой вбирає в собі найкращі риси Людини: віра в перемогу, надія на завтрашній день, рішучість боротися до останнього за власне життя: «Вранці він здивувався, що все ще живий. Поки що усе гаразд. Можливо, й цей день скінчиться благополучно. У бадьорому настрої Кліві попрямував до свого корабля … Кліві знайшов металевий прут, зважив його у руці і заткнув за пояс, трохи нижче поштової сумки. Не надто надійна зброя, але додає впевненості».
Автор підкреслює, що врятувати героя може не сильне спритне тіло, не наявність палиці, а саме сила розуму. Сила людського розуму залежить багато в чому від того, що людина робить у цьому житті, від її життєвого досвіду, від професійних навичок, від вміння правильно їх
Сильний: «Клів відчайдушно намагався не втратити залишки свідомості. Він перебував в непередаваному стані шоку. Йому здавалося, що розум його відокремився від тіла і, звільнений, витає в повітрі. Усі турботи, почуття, страхи залишилися з тілом; розум був вільний…»
, мислячий: «Ось воно що! Тварина, позбавлене очей і вух, може виявити присутність Клів тільки одним телепатичним! Щоб перевірити свою теорію, Клів подумки вимовив слово «пантера», ототожнюючи його з наближенням звіром. Пантера люто заревіла й помітно скоротила відстань, що їх розділяла…»
Цінує життя. «Він із зусиллям взяв себе в руки. Пора серйозно поміркувати…»
Почуття відповідальності, дисциплінованість. Покидаючи зорельот, не забуває про сумку з поштою, яку не кидає навіть тоді, коли знаходиться в небезпечних ситуаціях.
«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика».
Чехов использует довольно разветвленную систему образов. В центре описанной литературной сцены, безусловно, находится трио – Ольга, молодой художник – любовник девушки и муж Дымовой. Внешние данные для Чехова не представляют особой важности. Для писателя главное – сделать акцент на внутреннем мире персонажей.Антон Павлович показывает себя тонким психологом и знатоком душ людей.Для начала, поговорим о героях, которые появляются на страницах чеховского произведения. Как всегда, читатель отыщет здесь центральных действующих лиц и героев второго плана.Во-первых, стоит упомянуть Ольгу Ивановну Дымову – двадцатидвухлетнюю девушку, очень творческую личность. Героиня – супруга Осипа Степановича Дымова:Ольге Ивановне было 22 года, Дымову 31. Зажили они после свадьбы превосходно…Вероятно, девушка высокого мнения о себе. Ольга водится с богемными художниками, театралами. Девушка считает себя талантливой, оригинальной, особенной. Высокое мнение о собственной уникальности мешает Ольге разглядеть высокие моральные качества мужа. Дымова девушка считает приземленным и не слишком интересным мужчиной.Осип – это тоже один из главных героев этого текста. Мужчина – доктор, которому немного за тридцать. Дымов кажется простым мужчиной. Однако в жизненных испытаниях герой демонстрирует мудрость и глубину своей натуры. Узнав об измене супруги, Дымов не выдает своих догадок. Ольгу пугала медицинская практика супруга. Чехов порой описывает врачебную практику Дымова, самоотверженность мужчины, который проводил вскрытия с риском заразиться трупными ядами.
Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку.
Герой розуміє, що вижити в умовах, коли хижаки відчувають запах твоїх думок, дуже важко, проте герой не збирається падати духом: він знаходить їжу, знаходить металевий спрут для захисту. Герой вбирає в собі найкращі риси Людини: віра в перемогу, надія на завтрашній день, рішучість боротися до останнього за власне життя: «Вранці він здивувався, що все ще живий. Поки що усе гаразд. Можливо, й цей день скінчиться благополучно. У бадьорому настрої Кліві попрямував до свого корабля … Кліві знайшов металевий прут, зважив його у руці і заткнув за пояс, трохи нижче поштової сумки. Не надто надійна зброя, але додає впевненості».
Автор підкреслює, що врятувати героя може не сильне спритне тіло, не наявність палиці, а саме сила розуму. Сила людського розуму залежить багато в чому від того, що людина робить у цьому житті, від її життєвого досвіду, від професійних навичок, від вміння правильно їх
Сильний: «Клів відчайдушно намагався не втратити залишки свідомості. Він перебував в непередаваному стані шоку. Йому здавалося, що розум його відокремився від тіла і, звільнений, витає в повітрі. Усі турботи, почуття, страхи залишилися з тілом; розум був вільний…»
, мислячий: «Ось воно що! Тварина, позбавлене очей і вух, може виявити присутність Клів тільки одним телепатичним! Щоб перевірити свою теорію, Клів подумки вимовив слово «пантера», ототожнюючи його з наближенням звіром. Пантера люто заревіла й помітно скоротила відстань, що їх розділяла…»
Цінує життя. «Він із зусиллям взяв себе в руки. Пора серйозно поміркувати…»
Почуття відповідальності, дисциплінованість. Покидаючи зорельот, не забуває про сумку з поштою, яку не кидає навіть тоді, коли знаходиться в небезпечних ситуаціях.
«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика».