На відміну від інших тварин, народжує цілком життєздатну дитину, їй ще треба довго рости, перш ніж він стане дорослим. Тіло дитини набагато менше за розміром, ніж у дорослої людини, скелет тільки починає формуватися, і кістки більш м’які. Крім того, малюкові потрібно буде дуже багато чого довідатися і зрозуміти.
Кажуть, що дитина – це не маленька людина, а маленька частинка дорослого. Однак вона уже існує і тому може багато зробити. Пізнання дійсності відбувається шляхом проб і помилок. Дитина може робити неприємні речі, але іноді робить і таке, що може здивувати і дорослого.
Процес пізнання навколишнього світу відбувається дуже швидко. Вчені вважають, що від трьох до п’яти років дитина дізнається більшу частину того, що їй належить пізнати у своєму житті.
Як і дорослі, дитина відчуває радість, смуток і інші почуття, наприклад, дружбу і любов. Звичайно, буває, що вона пустує і здійснює погані вчинки, але не зустрічаються по-справжньому порочні або ліниві діти. Коли дитина зовсім маленька, то вірить, що є центром світу. Вона не егоїстична, просто не може усвідомити, що в світі існує ще щось, крім нього. Поступово, спілкуючись з іншими дітьми, отримуючи освіту в школі, діти привчаються жити в суспільстві і починають терпиміше ставитися до оточуючих.
Якщо дитина відчуває, що самотня, то завжди знає, що поруч дорослі, які готові прийти на до : батьки, сім’я, сусіди, друзі і всі ті, кому дмимна вірить.
Кажуть, що дитина – це не маленька людина, а маленька частинка дорослого. Однак вона уже існує і тому може багато зробити. Пізнання дійсності відбувається шляхом проб і помилок. Дитина може робити неприємні речі, але іноді робить і таке, що може здивувати і дорослого.
Процес пізнання навколишнього світу відбувається дуже швидко. Вчені вважають, що від трьох до п’яти років дитина дізнається більшу частину того, що їй належить пізнати у своєму житті.
Як і дорослі, дитина відчуває радість, смуток і інші почуття, наприклад, дружбу і любов. Звичайно, буває, що вона пустує і здійснює погані вчинки, але не зустрічаються по-справжньому порочні або ліниві діти.
Коли дитина зовсім маленька, то вірить, що є центром світу. Вона не егоїстична, просто не може усвідомити, що в світі існує ще щось, крім нього. Поступово, спілкуючись з іншими дітьми, отримуючи освіту в школі, діти привчаються жити в суспільстві і починають терпиміше ставитися до оточуючих.
Якщо дитина відчуває, що самотня, то завжди знає, що поруч дорослі, які готові прийти на до : батьки, сім’я, сусіди, друзі і всі ті, кому дмимна вірить.