Чим закінчується твір"Сіроманець" СЕЙЧАС НУЖНО У МЕНЯ КР​

Сашко приїжджає у село одеським автобусом, довго шукає Сіроманця, але ніде його не знаходить.

Вовк був у степу.

А тоді "…ліг на спину, підняв лапи, і на його лапи западав дощ, за дощем — сніг, аж до тих пір, коли на кожній його лапі не звили собі гніздечка сорокопуди… З води сходило сіре сонце, на ньому скидалась риба, і Сашко обнімав Сіроманця за шию. "А ти думав, вовчику, як? Ти думав, що це нам уже і кінець з тобою?.."