В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
кузя1310
кузя1310
18.09.2020 10:37 •  Литература

Читаем рассказ Л. Улитской "Народ избранный"
работаем ,используя следующие во и подсказки:
– Заглавие рассказа необычно. Прочтите его. Обратите внимание на инверсию.

Изменится ли смысл заглавия, если поменять слова местами?

Если не использовать инверсию, смысл заглавия станет более обыденным, исчезнет выразительность, возвышенность.

– Теперь прочтите заглавие отстраненно, не обращаясь к содержанию рассказа. Вам словарь.

Избранный – выбранный, отборный, лучший, отличный.

Какие ассоциации возникают у вас при этом?

Редкие люди, выбранные из числа многих, не такие, как все, необыкновенные, значительные, имеющие высокое предназначение.

– Какие люди названы автором “избранными”?

Маленькие люди, убогие, больные и бедные, нищие и калеки, отверженные обществом – маргиналы.

– Какое определение больше подходит к слову “народ”, если говорить о героях рассказа?

Народ отверженный.

– Почему же автор называет этих людей “избранными”?

Вторая учебная ситуация. Анализ текста
– Кого называют “избранными”? Какие они (внешне и внутренне)? Чем, по мнению Кати, отличаются по от настоящих нищих?

Задание для работы над текстом: найти в тексте и подчеркнуть детали, характеризующие героев ( Результаты свести в таблицу: 1 столбик - Зинаида; 2 - Катя; 3 - нищие). Обращается внимание на слово Блаженный.
Написать: Чему научил рассказ лично тебя ? ответ в пределах 6-ти предложений).

Показать ответ
Ответ:
Sabaydin
Sabaydin
03.06.2021 06:44

Актуальність теми. Міф є формою прояву міфологічної свідомості, але проектується на всі сфери життєдіяльності. Міфологічна свідомість перехрещується з іншими видами людської свідомості і, таким чином, виникають політичні, економічні, історичні, соціальні міфи. Як невід’ємна частина людської свідомості, міфологічне має свою логіку, особливим чином пояснює оточуючий світ та процеси, що в ньому відбуваються, і найяскравіше воно проявляється в періоди потрясінь, трансформацій і критичних обставин. Міфологічній свідомості, яка сприймає як архаїчні міфи, так і міфи сучасні, притаманна важлива властивість – некритичне ставлення до себе і до змісту міфу, взагалі нерозуміння самого факту його створення й існування. Тому людство постійно перебуває під впливом міфів: соціальних, культурних, національних, політичних. Є три причини необхідності та об’єктивності існування міфів: психологічна, онтологічна та соціальна.  Історіографія та дослідження питання. В історії філософії неодноразово робилися спроби використання міфу для пояснення наукової раціональності. Витоки цієї традиції вбачаються принаймні у філософії Шеллінга (“Вступ до філософії міфології”), а серед найбільш видатних філософів, що використовували евристичний потенціал міфу, можна назвати імена Е.Кассирера, Л.Вітгенштейна, У.Куайна і К.Хюбнера та ін. У радянській традиції, де подібні тенденції були деформовані матеріалістичною спрямованістю, яка апріорі бачила в міфі пройдений культурний етап, окремо стоїть ім'я О.Лосєва, який у своїй “Діалектиці міфу” передбачив сучасні погляди на феномен міфу.  Подібні здобутки були б неможливі без використання матеріалів, накопичених при дослідженні феномену міфу на прикладі різних історичних міфологій, а також життя примітивних спільнот. Саме поглиблення розуміння феномена міфу, його значення в примітивному суспільстві стало відправним пунктом для філософів науки.  Найважливіші результати у вивченні міфу були досягнуті в ритуалізмі Дж.Фрейзера (серед послідовників – Дж.Харрісон, Ф.Корнфорд, А.Кук, Г.Меррей) і А.Ван Геннепа, який дав поштовх творчості Б.Маліновського (яка не втратила значення до сьогодні). Паралельно з ритуалізмом велике значення мала французька соціологічна школа (Е.Дюркгейм, Л.Леві-Брюль), а також французький структуралізм (Ж.Дюмезель, К.Леві-Строс, серед вітчизняних послідовників – Є.Мелетинський, В.Іванов, В.Топоров, В.Черняк). Величезне значення для сучасного стану філософії міфу має так звана трансцендентальна інтерпретація міфу, біля витоків якої стоїть Ф.В.Шеллінг. Зазнавши впливу романтизму (И.Гримм, К.О.Мюллер, И.Баховен), ця концепція отримала розвиток у працях Е.Кассирера, а потім К.Хюбнера. Варто згадати звертання до міфу психоаналізу (З.Фрейд, К.Г.Юнг, О.Ранк). Певне значення мають інтерпретації, що розглядають міф як результат сприйняття світу примітивним мисленням (Д.Юм, Фонтенель, Вольтер, Дідро, Монтеск'є, Е.Тейлор, Г.Спенсер, Ф.Енгельс, Л.Фейєрбах).  У російській традиції переважають лінгво-семантичний підхід до міфу – у роботах М.Афанасьєва, А.Потебні, О.Фрейденберг, і головним чином, етнологічний – у В.Богораза, Л.Штернберга, А.Золотарьова, С.Токарєва, А.Анісімова, Ю.Францева, Б.Шаревської, М.Шахновича. На окрему увагу заслуговують імена О.Лосєва та В.Проппа. О.Лосєв продовжує особливу традицію російської філософії, яку можна пов'язати з релігійним аспектом філософії міфу Ф.В.Шеллінга, який був розвинутий далі В.Соловйовим, С.Булгаковим, П.Флоренським. У західній філософії подібних поглядів дотримувалися В.Отто, У.Виламовиць-Моллендорф, Р.Петтацоні, П.Тіллих і, частково, М.Еліаде.  Різні аспекти філософії міфу отримали розвиток у роботах В.Багинського, О.Баксанського, Я.Голосовкера, А.Донцова, І.Д‘яконова, А.Зубова, М.Евзліна, А.Косарєва, В.Лобаса, І.Лосєвої, М.Маковського, Т.Метельової, А.Наговіцина, В.Полосіна, Л.Солонько, М.Стеблін-Каменського, Н.Хамітова, В.Щукіна та ін.  Об'єктом дослідженнявиступають сутність та поняття міфу;  предметом– місце і значення міфу, його вплив на соціальну-культурну діяльність сьогодення.  Мета дослідженняполягає у виявленні зв'язку міфу й сучасної соціально-культурної діяльності та з’ясуванні міфологічних основ.  Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:  обґрунтувати загальну проблематику міфу; показати міф в історичному розвитку; виявити значення міф як світоглядно-естетичний феномен; проаналізувати вплив міфів на соціально-культурну діяльність. Структура роботиобумовлена логікою дослідження, яка випливає з її мети й основних задач. робота складається із вступу, трьох розділів, поділених на параграфи, загальних висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи 43 стор., в тому числі список використаної літератури 2 стор. Список літератури містить 16 найменувань.  

0,0(0 оценок)
Ответ:
4544545454
4544545454
29.07.2020 11:55
Современный мир многим обязан древней Греции. Это сравнительно небольшое государство оказало огромное влияние на развитие всех областей жизни человека. Это государство было расположено на юге Балканского полуострова и на островах Эгейского моря. О населении Древней Греции можно судить по многочисленным примерам искусства, которые сохранились практически в первозданном виде – это скульптуры, фрески и элементы живописи. Историки сходятся во мнении, что культурное мировое развитие было бы невозможно без того наследия, которое оставила нам Древняя Греция. Греческие спортсмены стали первыми чемпионами первых Олимпийских Игр.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота