Чому оповідачем у творі чарівна крамниця виступає батько??схарактеризуйте стосунки між батьком і сином. Яку роль відіграє деталь "палець батька, за який тримається джип" у характеристиці зв'язку у дорослого і дитини.

​

Объяснение:

Анкета роману Євгеній Онєгін

Євгеній Онєгін. Твір Пушкіна.

Період створення — 1823-1830, близько 7 років.

Жанр — віршований роман соціально-психологічного спрямування. Ліризм роману: форма вірша, розповідь про внутрішнє життя героїв, їх духовність, психологію стосунків, тематичні переходи у сюжеті. Епічність твору: широкий діапазон сюжету, що включає побут росіян різних верств; тривалість подій; перегук планів розповіді. Реалізм роману: достовірне зображення персонажів у реальних обставинах; вплив середовища на героїв; сприйняття образів в історично-соціальному аспекті.

Стопа, вид. Ямб чотиристопний.

Посвята. Віршований твір присвячений Петру Плетньову — видавцеві робіт Пушкіна.

Основні персонажі. Ларіни Ольга та Тетяна, Ленський Володимир, Онєгін Євгеній. Ім’я головного героя в перекладі з грецької трактується як шляхетність, благородство. Прізвище базується на назві великої річки Онєга, що підкреслює індивідуалізм персонажу, незалежність і велич.

Період дії. Час царювання Олександра Першого, до декабристського повстання. Лаконічно описане життя головного героя до 16 років (1 глава), іншим 8 рокам в Петербурзі присвячений увесь твір.

Особливості композиції. Твір складається з 8 глав, його структура дзеркальна: лист-відповідь.

Географія подій. В романі 1 та 8 глави описують життя в Петербурзі, 1 та 7 — у селі, 7 — у Москві.

Ідея — уславлення свободи творчості, утвердження думки про важливість ролі митця в суспільстві; засудження жорстокості, жаги до збагачення та прагнення поневолити народ.

Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.

Літературний рід — ліро-епос.

Жанр — поема (ліро–епічна соціальна поема-казка).

Розмір вірша: чотиристопний хорей

Проблематика — роль мистецтва; добро і зло; життєве покликання лю­дини; багатство та бідність; духовність та бездуховність; взаємодо ; війна та мир; духовні цінності.

Композиція:
- експозиція; звернення до читачів, розповідь про поета;
- зав’язка: знайомство поета з лицарем;
- розвиток дії: на прохання Бертольда поет складає серенаду для Ізідори; лицар одружується; поетова до під час війни; граф Вертольдо за­водить нові порядки в краї;
- кульмінація: поет очолює народне повстання й не йде на компроміс із вельможею;
- розв’язка: ув’язнення та загибель поета; смерть Бертольда.

Персонажі — поет, лицар Бертольдо, Ізідора, співці, узагальнений об­раз народу.

Художні засоби: антитеза (протиставлення): Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю; інверсія: "проживав поет нещасний…"; фразеологізми: “час летів, немов на крилах”, “спіймайте вітра в полі”…; епітети: “сумна діброва”; метафори: “час летів”, “пісні ідуть по людях”.

Що тут є від казки: казковий зачин, події відбуваються в давно минулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі – поет і Бертольдо –зустрічаються тричі, як і в казках.

Сюжет:
Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього