Служил на Кавказе офицер Жилин. Пришло ему письмо от матери, и решил он съездить в отпуск домой. Но по дороге его и ещё одного русского офицера Костылина схватили татары. Случилось это по вине Костылина. Он должен был прикрывать Жилина, но увидел татар, испугался и побежал от них. Костылин оказался предателем. Татарин, который взял в плен русских офицеров, продал их другому татарину. Пленников заковали в кандалы и держали в одном сарае. Татары заставили офицеров написать родным письма с требованием выкупа. Костылин послушался, а Жилин специально написал другой адрес, потому что знал: выкупить его некому, старушка-мама Жилина жила очень бедно. Сидели Жилин с Костылиным в сарае целый месяц. К Жилину привязалась хозяйская дочка Дина. Она носила ему тайком лепёшки и молоко, а он делал для неё куколок. Жилин стал раздумывать, как им с Костылиным бежать из плена. Вскоре он начал делать подкоп в сарае. Однажды ночью они сбежали. Когда вошли в лес, Костылин стал отставать и ныть — ему сапогами ноги натёрло. Из-за Костылина они далеко не ушли, их заметил татарин, который проезжал по лесу. Он сказал хозяевам заложников, те взяли собак и быстро догнали пленников. Им снова надели кандалы и не снимали их даже ночью. Вместо сарая заложников посадили в в яму аршин пяти глубиной. Жилин всё равно не отчаялся. Всё думал, как ему убежать его Дина. Ночью она принесла длинную палку, спустила её в яму, и по ней Жилин вылез наверх. А Костылин остался, не захотел убегать: испугался, да и сил не было. Жилин отошёл подальше от деревни и попытался снять колодку, но у него ничего не получилось. Дина дала ему в дорогу лепёшек, и заплакала, прощаясь с Жилиным. Он был добр к девочке, и она к нему очень привязалась. Жилин уходил всё дальше и дальше, хоть колодка очень мешала. Когда силы закончились, он пополз, так и дополз до поля, за которым были уже свои, русские. Жилин боялся, что его заметят татары, когда он будет пересекать поле. Только подумал об этом, глядь: налево, на бугре, десятинах в двух от него, стоят трое татар. Увидали они Жилина и бросились к нему. Так сердце у него и оборвалось. Замахал Жилин руками, закричал что было духу своим: «Братцы! Выручай! Братцы!». Услыхали Жилина казаки и бросились наперерез татарам. Испугались татары, не доехав до Жилина стали останавливаться. Так и казаки Жилина. Рассказал им Жилин о своих приключениях, а потом говорит: «Вот и домой съездил, женился! Нет, уж видно не судьба моя». Остался Жилин служить на Кавказе. А Костылина только через месяц выкупили за пять тысяч. Еле живого привезли.
Як Джонатан, я б мав багато мотивації та бажання навчати інших. Особисто для мене навчання є одним з найцінніших та найсильніших інструментів, які можна використовувати для зміни світу навколо себе. Я б почав з простих, але важливих речей, які виявилися корисними для мене в житті.
Перш за все, я б навчав інших основам читання і письма. Це фундаментальні навички, які відкривають двері до невичерпних можливостей у навчанні, розвитку та самореалізації. Через ці навички люди можуть здобувати нові знання, розуміти світ навколо себе і вільно висловлювати свої думки.
Далі, я б працював над розвитком навичок критичного мислення та проблемного мислення. Навчаючи людей аналізувати і оцінювати інформацію, вони зможуть стати самостійними, впевненими у своїх рішеннях та здатними до самовдосконалення. Критичне мислення допомагає розрізняти правдиву інформацію від маніпуляцій та обману, а проблемне мислення стимулює пошук творчих рішень та інновацій.
Також, я б спонукав інших до постійного навчання та саморозвитку. У світі, що постійно змінюється, важливо залишатися в актуальності та вдосконалювати свої навички. Я б показав, як важливо вчитися новому кожен день, збагачувати свій багаж знань і ставити перед собою нові виклики та цілі.
Крім того, я б навчав людей навичкам соціальної взаємодії та співпраці. Наш світ потребує спільної роботи та взаєморозуміння для вирішення складних проблем. Навчаючи інших слухати, спілкуватися та працювати в команді, ми можемо створити гармонійну та справедливу спільноту.
На завершення, я б навчав інших надіяти та мріяти. Справжні мрії надають нам напрямок і мотивацію для досягнення великих результатів. Я б підтримував у людей віру у свої сили, посилював їх впевненість і допомагав їм розкривати свій потенціал.
Як Джонатан, моє прагнення навчати інших походить з моєї віри в потужну силу знань і розвитку. Через навчання ми здатні змінювати світ і покращувати якість життя людей.
Як Джонатан, я б мав багато мотивації та бажання навчати інших. Особисто для мене навчання є одним з найцінніших та найсильніших інструментів, які можна використовувати для зміни світу навколо себе. Я б почав з простих, але важливих речей, які виявилися корисними для мене в житті.
Перш за все, я б навчав інших основам читання і письма. Це фундаментальні навички, які відкривають двері до невичерпних можливостей у навчанні, розвитку та самореалізації. Через ці навички люди можуть здобувати нові знання, розуміти світ навколо себе і вільно висловлювати свої думки.
Далі, я б працював над розвитком навичок критичного мислення та проблемного мислення. Навчаючи людей аналізувати і оцінювати інформацію, вони зможуть стати самостійними, впевненими у своїх рішеннях та здатними до самовдосконалення. Критичне мислення допомагає розрізняти правдиву інформацію від маніпуляцій та обману, а проблемне мислення стимулює пошук творчих рішень та інновацій.
Також, я б спонукав інших до постійного навчання та саморозвитку. У світі, що постійно змінюється, важливо залишатися в актуальності та вдосконалювати свої навички. Я б показав, як важливо вчитися новому кожен день, збагачувати свій багаж знань і ставити перед собою нові виклики та цілі.
Крім того, я б навчав людей навичкам соціальної взаємодії та співпраці. Наш світ потребує спільної роботи та взаєморозуміння для вирішення складних проблем. Навчаючи інших слухати, спілкуватися та працювати в команді, ми можемо створити гармонійну та справедливу спільноту.
На завершення, я б навчав інших надіяти та мріяти. Справжні мрії надають нам напрямок і мотивацію для досягнення великих результатів. Я б підтримував у людей віру у свої сили, посилював їх впевненість і допомагав їм розкривати свій потенціал.
Як Джонатан, моє прагнення навчати інших походить з моєї віри в потужну силу знань і розвитку. Через навчання ми здатні змінювати світ і покращувати якість життя людей.
Объяснение:
да.